-
Гарматій Володимир Михайлович
| Володимир Михайлович Гарматій | |
|---|---|
 Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Otherpersons Володи́мир Миха́йлович Гарматі́й (4 серпня 1992, с. Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області — 25 липня 2014, Свердловський район, Луганської області) — український військовик, молодший лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, військова частина А2331 (м. Володимир). Герой України.
Життєпис
Початкові класи закінчив у Чернелево-Руській школі, продовжив навчання у ЗОШ I—II ст. села Соборного, згодом — у Великобірківській ЗОШ I—III ст. — гімназії ім. Степана Балея. Брав активну участь у подіях на Майдані Навчався на п'ятому курсі факультету обліку і аудиту Тернопільського національного економічного університету (у 2013 році закінчив військову кафедру цього ж університету), коли його мобілізували до армії у квітні цього року.
Служив під Сєвєродонецьком. Брав участь у боях за російсько-український кордон.
25 липня 2014 року, під час евакуації техніки, Володимир Гарматій підірвався на фугасі. З ним було ще 7 солдатів. Через кілька днів родичам повідомили, що тіло загиблого знаходиться у дніпропетровському морзі, до того часу офіційних підтверджень загибелі Володимира не було, тому друзі та рідні Володимира до останнього вірили, що він живий. Похований у Чернелеві-Руському.
Вшанування
Найбільша в Україні щорічна теренова патріотична гра Гурби-Антонівці, яка у 2015 році проходила з 1 по 4 травня в лісовому масиві між селами Смига Рівненської області та Антонівці Тернопільської області, була присвячена пам'яті Володимира Гарматія, який неодноразово був учасником гри у попередні роки. На урочистому відкритті організатори гри — представники Молодіжного Націоналістичного Конгресу (МНК), передали його рідним відзнаку «За екстремальні та бойові акції» та «Ідея. Кадри. Боротьба», що присуджуються лише дійсним членам МНК за особливі заслуги.[1]
12 травня 2016 року на одному з корпусів ТНЕУ відкрили пам'ятну дошку Володимирові Гарматію.[2]
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (13 жовтня 2016, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[4];
- почесний громадянин міста Тернополя (21 серпня 2023, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[5].
Див. також
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2014)
Примітки
Джерела
- Бойко, С. 11 заповідь — «Не забудь!» / Соломія Бойко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 64 (8 серп.). — С. 3 — (Герої не вмирають).
- «Мене болить — тебе ще більше»: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (15610) (10 жовт.). — С. 4.
Посилання
- Трьох військових ЗСУ удостоєно звання Герой України, двох — посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України. — 2016. — 14 жовтня.
- Гарматій Володимир Михайлович // Книга Пам'яті
- Тернопільщина прощалась із Володимиром Гарматієм, що загинув на війні // Доба. — 214. — 2 серпня.
- На Тернопільщині — ще одна втрата. Загинув Володимир Гарматій // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 31 липня.
Шаблон:Succession
Шаблон:Учасники РУВ
Шаблон:Герої України Шаблон:Tern-bio-stub
- ↑ «Гурби-Антонівці — 2015» // Тернопільська єпархія УПЦ КП. — 2015. — 2 травня.
Учасників «Гурбів-Антонівців» благословили прапором від бійців батальйону «Торнадо» // Терен. — 2015. — 2 травня. - ↑ Шаблон:YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 12 травня.
Шаблон:YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 12 травня. - ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:Рішення ради
- ↑
https://ternopilcity.gov.ua/news/70222.html