Георгій Джанелідзе

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій (Гіоргі) Джанелідзе
გიორგი ჯანელიძე
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Гео́ргій (Гіо́ргі) Джанелідзе (Шаблон:Lang-ka; 1974 — 18 квітня 2015) — грузинський і український військовик, учасник російсько-української війни, доброволець полку особливого призначення «Азов».

Життєпис

Народився в Тбілісі. У 2000-х роках служив у батальйоні імені Ґії Ґулуа (спецпідрозділ Міністерства внутрішніх справ Грузії), за фахом був сапером. У 2008 році захищав Грузію від російської агресії[1]. За словами побратима — грузинського добровольця «Скорпіона» — також брав участь у війні в Абхазії у 1990-х роках, де воював пліч-о-пліч з українськими добровольцями[2].

Вступ до полку «Азов»

У лютому 2015 року приїхав в Україну, щоб допомогти боротися проти російського вторгнення. Добровольцем вступив до лав полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. До приїзду в Україну із сім'єю мешкав у Туреччині, мав благополучне життя та гідну роботу. Рішення воювати за Україну мотивував бажанням «віддати борг» українцям[3].

Шаблон:Цитата

В полку «Азов» був бійцем 2-ї роти та інструктором із саперної справи. Отримав псевдо «Сатана». За словами командира 2-ї роти полку «Азов» Кирила Беркаля «Кірта», грузинський доброволець швидко зарекомендував себе як вправний боєць і досвідчений командир. Підрозділ тоді діяв у Широкиному. В одній із перестрілок з росіянами у квітні «Сатана» отримав поранення у голову, проте залишився на позиції та продовжив вести бій[3]. Повернувся на фронт попри заборону лікарів[4].

Шаблон:Цитата

Останній бій

Шаблон:External media

18 квітня 2015 року група бійців «Азову» виконувала важливе бойове завдання у «сірій зоні» в житловому районі Широкиного[2] (офіційно повідомлялось, що це була підконтрольна українським силам територія[5]). Георгій Джанелідзе йшов попереду, розміновуючи прохід. Українські бійці натрапили на російську диверсійно-розвідувальну групу. Зав'язався бій, під час якого «Сатана» знищив одного окупанта[3] (пізніше експрезидент Грузії М. Саакашвілі повідомив, що це був кадровий російський військовий інструктор[4]), та сам отримав смертельне поранення і загинув на місці. Решта групи була змушена відійти під шквальним вогнем ворога. У цьому бою був поранений друг Джанелідзе Георгій Саралідзе «Гюрза-2»[2]. Росіяни втратили п'ятьох убитими і пораненими.

Тіло грузинського добровольця залишилося у «сірій зоні». Побратими не могли забрати його через щільний ворожий вогонь. Перестрілка тривала до кінця дня 18 квітня і всю ніч 19 квітня. Під прикриттям кулеметного вогню окупанти замінували тіло Георгія Джанелідзе, при цьому втративши одного свого бійця. Вивезти загиблого воїна вдалося лише вдень 19 квітня, після 10-годинних перемов з окупантами за участі представників місії ОБСЄ[5]. Росіяни зняли відео із глузуванням з тіла вбитого добровольця[2].

Прощання з героєм відбулося 24 квітня на Майдані Незалежності у Києві. Останню шану Георгію Джанелідзе віддали сотні людей, зокрема, бойові побратими, земляки, грузинські посадовці, пересічні кияни.

Поховали воїна в Тбілісі, на військовому цвинтарі в Мухатґверді. У нього залишилися мати, дружина, син і двоє доньок[3].

Нагороди

Пам'ять

Є одним із головних героїв документального фільму військового кореспондента Руслана Ганущака «Брат за Брата» 2016 року, що присвячений грузинським добровольцям полку «Азов». Фільм містить кадри боїв за участі Георгія Джанелідзе, розповідає історію його загибелі та знущання ворога над тілом. Іншим героєм стрічки є побратим Джанелідзе Георгій Саралідзе «Гюрза-2»[2].

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ