-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гранат-1

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка ЛА «Гранат-1» — безпілотний літальний апарат, побудований за схемою літаюче крило, з фото, відео, тепло фіксацією, передача йде по цифровому каналу зв'язку, входить до комплексу Навідник-2, виробник Росія. Дальність дії, при прямому баченні: до 10 км (відеоапаратура), до 15 км (фото).

Обладнання

  • Оптика: Canon Zoom Lens 5x15, 43-215mm
  • Акумулятор: Batt LiPo 14.8V, 4S, 11000 mAh, true 40 c, maxamps.com[1]
  • Відеомодуль: поворотний з кольоровою відеокамерою

Льотно-технічні характеристики

  • Довжина - 0,52 м[2]

Технічні характеристики

  • Розмах крила — 0,82 м
  • Висота — 0,24 м
  • Крейсерська швидкість польоту — 60 км/год
  • Максимальна злітна маса — 2,4 кг
  • Максимальна швидкість — 75 км/год
  • Максимальна дальність польоту — 15 км
  • Максимальна висота польоту — 3500 м
  • Силова установка — електричний двигун
  • Час польоту — 1 год 15 хв

Застосування

Російсько-українська війна

Шаблон:Seealso

У 2015 році InformNapalm фіксував використання БПЛА «Гранат-1» та «Гранат-2» підрозділами російських терористичних сил на Донбасі. Застосування цих типів російських військових БПЛА було виявлено по відеокадрах з сюжету пропагандистів каналу «Новороссия ТВ». Відомо, що військові ЗС РФ використовували ці БПЛА під час бойових дій біля Дебальцевого в лютому 2015 року[3].

2 квітня 2017 року в районі Світлодарської дуги був збитий безпілотник «Гранат-1». Деталі апарату мали маркування ФСБ РФ.[1][4][5][6]

29 листопада 2020 року «Гранат» було збито українськими військовими неподалік Луганського[7]. Російські терористичні війська використовували цей БПЛА для коригування під час заходу розвідувально-диверсійної групи до українських позицій. Злагодженими діями українських військових було зірвано намагання ворожих диверсантів провести мінування позицій українських військ та відмовитися в подальшому від виконання диверсійних заходів. Після вогневого контакту противник відійшов[8].

Під час огляду шляху відступу ворожої ДРГ було виявлено засоби мінування російського виробництва, зокрема три МОН-50 та споряджений касетний контейнер типу КСФ-1 з мінами типу ПФМ-1, які заборонені Женевською конвенцією[8].

19 листопада 2020 міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm оприлюднила ексклюзивні знімки та додаткові факти про станцію управління новітнього російського комплексу «Наводчик-2», до складу якого входить БПЛА «Гранат-1», який вперше потрапив у офіційні звіти СММ ОБСЄ 14 листопада 2020 року. Комплекс був зафіксований у Луганській області, за 12 км від лінії бойових дій[3].

23 травня 2022 року БПЛА "Гранат" був збитий поблизу н.п. Суха Балка Бахмутського району Донеччини (ЗРК "Оса-АКМ")Шаблон:Fact.

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Commonscat

Шаблон:Weapon-stub Шаблон:БПЛА Росії та СРСР

  1. ↑ 1,0 1,1 https://www.unian.ua/war/1860271-v-zoni-ato-viyavili-bezpilotnik-iz-markuvannyam-fsb-rosiji-video.html
  2. ↑ Шаблон:Ref-ru Гранат-1. Технические характеристики. Фото.
  3. ↑ 3,0 3,1 https://informnapalm.org/ua/v-zoni-oos-zbyly-granat-1/

  4. ↑ http://espreso.tv/news/2017/04/05/na_donechchyni_viyskovi_vyyavyly_bezpilotnyk_fsb

  5. ↑ http://mil.in.ua/na-svitlodarskiy-duzi-ukrayinski-viyskovi-vyyavyly-rosiyskyy-bpla-hranat-1/

  6. ↑ http://uainfo.org/blognews/1491415402-ukrainskie-voennye-sbili-bespilotnik-fsb-na-donbasse-foto.html

  7. ↑ Сьогодні, 29 листопада 2020 року, російсько-окупаційні війська підступно порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року… // Facebook, 29.11.2020.
  8. ↑ 8,0 8,1 https://mil.in.ua/uk/news/poblyzu-luganskogo-rozbyly-vorozhu-drg-ta-zbyly-bpla/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Гранат-1&oldid=28940