Гром (бомба)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otheruses Шаблон:Картка зброї

Гром (Шаблон:Lang-ru) — комплекс ракетно-бомбового озброєння розробки російської корпорації «Тактическое ракетное вооружение». Вперше представлений на міжнародному авіасалоні МАКС-2015.

Конструкція

Боєприпаси «Гром» мають модульну конструкцію та уніфіковані між собою. Основною відмінністю боєприпасу «Гром-Э1» від «Гром-Э2» полягає у використанні ракетного двигуна в хвостовій частині фюзеляжу[1].

Крилата бомба-ракета «Гром-Э1» — виріб 9-А-7759 має уламково-фугасну модульну бойову частину (МБЧ) типу 9-Ж1-7759, масою 315 кг з контактним підривачем. Після скидання запускається стартовий ракетний двигун, через деякий час починає працювати маршовий ракетний двигун. Ракета-бомба може знижуватись на ціль під великим кутом[1].

За ефективністю виріб 9-А-7759 у 1,8 рази перевершує авіаційну бомбу вільного падіння ОФАБ-250-270[2].

Крилата бомба «Гром-Э2» замість модуля з ракетним двигуном має додаткову бойову частину та пропонується у двох варіантах виконання з різними типами бойових частин. Зокрема, виріб 9-А1-7759 має додаткову уламково-фугасну-запалювальну бойову частину 9-Ж1-7759[1]. Максимальний час польоту заявлений до 260 с на відстань до 65 км. При стартовій масі 598 кг маса обох бойових частин дорівнює 480 кг та у 1,5 рази перевершує авіаційну бомбу вільного падіння ОФАБ-500У[2].

Виріб 9-А2-7759 має дві об'ємно-детонуючі бойові частини 9-Ж2-7759 з лазерним датчиком висоти[1]. При стартовій масі 488 кг маса обох бойових частин дорівнює 370 кг. За льотними характеристиками цей виріб аналогічний 9-А1-7759. Висота підриву — 6 м … 12 м, а бойова ефективність заявлена у 2 рази більша за кориговану авіабомбу КАБ-500ОД[2].

Комплекс входить в склад озброєння літаків МіГ-35, Су-34, Су-35, Су-57 та вертольотів[1].

Тактико-технічні характеристики

Після завершення випробувань у 2019 році виробником заявлено такі тактико-технічні характеристики для експортних варіантів «Гром-Э1» та «Гром-Э2» комплексу.

Спільні: уніфікований циліндричний корпус з оживальною носовою частиною, нормальною аеродинамічною схемою та складаним стрілоподібним крилом. Можливе розташування як у внутрішніх відсіках літака-носія, так і на зовнішніх вузлах підвіски. Основним призначенням обох варіантів є знищення наземних цілей з відомими координатами[3].

  • Система наведення: комбінована інерціальна з корекцією за сигналами системи супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС.
  • Корпус:
    • Довжина: 4,2 м,
    • Діаметр: 0,31 м,
    • Розмах стрілоподібного крила: 1,9 м

Відмінні: варіант «Гром-Э1» має ракетний двигун в хвостовій частині, варіант «Гром-Э2» — замість нього має додаткову уламково-фугасну бойову частину.

«Гром-Э1»[3]
  • Стартова маса: 594 кг
  • Бойова частина: уламково-фугасна, 315 кг
  • Дальність пуску: 10 км … 120 км
  • Висота пуску: 500 м … 12000 м
  • Швидкість літака-носія: 140 … 445 м/с
  • Кут пеленга цілі при пуску: +180° … -180°
  • Середня швидкість польоту (висота пуску 12000 м, швидкість носія 445 м/с, відстань до цілі 120 км): 300 м/с
    • Лінійні перенавантаження: до 4g
  • Рушій: маса 161 кг, має стартовий та маршевий двигуни, можливе використання ракетного двигуна від ракети Х-38.
«Гром-Э2»[3]
  • Стартова маса: 598 кг
  • Бойова частина: дві уламково-фугасні, 480 кг (315 кг плюс 165 кг)
  • Дальність пуску: 10 км … 50 км
  • Висота пуску: 500 м … 12000 м
  • Швидкість літака-носія: 140 м/с … 445 м/с

Бойове застосування

Російсько-українська війна

В березні 2023 року в Куйбишевському районі Донецька були знайдені уламки авіаційного боєприпасу, схожі на російський комплекс «Гром»[4][5].

Див. також

Посилання

Примітки