Димид Артемій Михайлович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артемій Димид
Артемій-Юліян Димид
UANs shoulder mark 02h.svg Старший матрос Шаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373
Могила старшого матроса Артемія Димида.jpg

Артемій[1]-Юліян Михайлович Димид[2] (псевдо — Курка[3]; 4 липня 1995, Львів, Україна — 18 червня 2022, Біла Криниця, Баштанський район, Миколаївська область, Україна) — український громадський активіст, пластун, мандрівник, парашутист, учасник Революції гідності, військовослужбовець, старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Син іконописиці Іванни Крип'якевич-Димид та першого ректора Українського католицького університету, капелана Майдану отця Михайла Димида, правнук українського історика Івана Крип'якевича та підпільного священника Артемія Цегельського[4].

Життєпис

Артемій Димид народився 4 липня 1995 року в місті Львові[5].

Навчався в академічній гімназії та фізико-математичному ліцеї м. Львова. Закінчив факультет історичних наук Українського католицького університету[5].

Із семи років був членом та виховником української скаутської організації «Пласт». Юнакував у курені число 69-го імені Богдана Хмельницького. Курінний, виховник, член 15-го куреня УСП Орден Залізної Остроги[6].

Учасник Революції гідності[3]. Із початком російсько-української війни вступив добровольцем у окремий загін спецпризначення «Азов», із яким брав участь у боях в районі Широкого. Згодом перевівся у батальйон спецпризначення «Гарпун»[3]. Після демобілізації активно займався саморозвитком та подорожами[4].

Із початком російського вторгнення в Україну, 1 березня 2022 року повернувся із Бразилії, де стрибав із парашутом зі статуї Христа-Спасителя. Артемій замінив американський мотоцикл «Гарлі-Девідсон» на автомат, купив в США бронежилет і каску, і в них прилетів у Польщу, щоби досягнути України автобусом. Коли стюардеса запитала, чому він в бронежилеті, він відповів: «Я з України, мені так спокійніше». Після прибуття вирушив на оборону столиці, але опинився у Бердичеві в 142-му навчальному центрі ССО. Служив поруч з мандрівником Віктором-Миколою Гаврилюком, другом Дмитром Пащуком (загинув 12 березня 2023) та народним депутатом Романом Лозинським. Вони жартома називали свою четвірку на війні «Гавайська ТрО». Воювали на Херсонському напрямку[6][7][8].

Загинув 18 червня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу під час бойового виходу в селі Біла Криниця Березнегуватського району на Миколаївщині[9][3].

21 червня 2022 року чин похорону в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла м. Львова очолив владика Володимир Груца. Під час похорону мама Артемія Іванка Крип'якевич-Димид заспівала синові останню колискову. Похований на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань[10][11].

Захоплювався екстремальними видами спорту: стрибками з парашутом, гірськими лижами та походами. Також відвідав 50 країн світу[3].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (25 травня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[12];
  • Залізний пластовий хрест (2022, посмертно)[10].

Вшанування

За ініціативою родини засновано стипендіальний фонд імені Артема Димида при Українському католицькому університеті[4].

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ На війні загинув Артемій Димид — син відомого священика УГКЦ і іконописиці // RISU. — 2022. — 18 червня.
  2. ↑ Димид Артемій-Юліян Михайлович.
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 https://ukrainer.net/cytaty-nebesnoho-polku/

  4. ↑ 4,0 4,1 4,2 https://www.victims.memorial/people/artem-dumid

  5. ↑ 5,0 5,1 https://galinfo.com.ua/news/sogodni_lviv_proshchaietsya_iz_pyatma_geroyamy_386690.html

  6. ↑ 6,0 6,1 https://novynarnia.com/2022/06/19/artem-dymyd/

  7. ↑ https://armyinform.com.ua/2022/06/19/vichnu-slavu-v-boyu-z-okupantamy-zdobuv-pravnuk-istoryka-ivana-krypyakevycha/

  8. ↑ https://24tv.ua/dmitro-pashhuk-zahisnik-zi-lvova-zaginuv-hersoni_n2272896
  9. ↑ https://varta1.com.ua/news/prezident-vidznachiv-ordenom-za-muzhnist-artemiya-dimida_365595.html

  10. ↑ 10,0 10,1 Останню колискову мати заспівала над труною загиблого сина. У Львові поховали Артемія Димида // CREDO Україна. — 2022. — 21 червня.
  11. ↑ Андрєєва, В. У Львові мама загиблого воїна Артема Димида заспівала сину останню колискову. Відео // УП.Життя. — 2022. — 21 червня.
  12. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Димид_Артемій_Михайлович&oldid=12166