-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Добрянський Леонід Цезарович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добрянський Леонід Цезарович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png ПрапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Леоні́д Це́зарович Добря́нський (1974—2020) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1974 року в селі Зарудинці (Житомирська область). Від 1992-го мешкав у місті Київ (Оболонський район). З того ж року проходив строкову військову службу в Національній гвардії. 1994-го закінчив школу прапорщиків, служив до 1999 року. Працював у Державній службі охорони, по тому — в пожежній частині, згодом на склозаводі, з січня 2010 року — на ДП «Антонов»; плавильник металу та сплавів 4-го розряду. У 2013 році закінчив авіаційний технікум — спеціальність «виробництво авіаційних літальних апаратів», здобув професію техніка-технолога.

Одним з перших пішов на фронт, з 28 березня 2014-го по 2015 рік воював у складі 72-ї бригади, батальйонна розвідка. Влітку, під час боїв у Червонопартизанську зазнав контузії — міна впала біля бліндажа. З осені 2015-го проходив службу в 30-й бригаді; прапорщик, командир відділення взводу управління розвідувальної роти. Виконував завдання у багатьох гарячих точках — Маріуполь, Бахмут, Світлодарська дуга. Здавав в госпіталі кров для поранених побратимів.

13 червня 2020 року пізнього вечора загинув від мінно-вибухової травми — внаслідок мінометного обстрілу терористами, під час виконання бойового завдання на спостережному пункті поблизу села Троїцьке Попаснянського району.

Файл:Могила Леоніда Добрянського.jpg
Могила Леоніда Добрянського.

Похований на Алеї Слави Лук'янівського військового кладовища міста Києва.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 290/2020 від 24 липня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]
  • відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО»
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub