-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Домченко Владислав Анатолійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домченко Владислав Анатолійович
Міністерство внутрішніх справ України Эмблема МВД Украины.svg
Шаблон:Wikidata/p373
Надгробок на могилі В.Домченка..jpg

Владисла́в Анато́лійович До́мченко (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Владислав Домченко був єдиним сином у родині. Закінчив школу в селі Стрілки Старосамбірського району. У Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва м. Львова здобув професію «Слюсар з ремонту автомобілів».

Після закінчення училища понад 17 років працював у різних охоронних структурах.

У часі війни — молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів». Служив у батальйоні «Львів» з серпня 2014-го.

Загинув 13 лютого 2015-го під час виконання бойового завдання у Дебальцевому. Після артобстрілу вважався зниклим безвісти, у тому ж бою загинув Ігор Лехмінко.

У липні 2015-го ідентифікований серед загиблих. Поховання відбулося 22 липня на Личаківському цвинтарі, Поле почесних поховань № 76.

Без чоловіка лишилась дружина Оксана.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 157/2016 від 15 квітня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 2 грудня 2016 року на фасаді будинку школи-інтернату в селі Стрілки Самбірського району Львівщини відбулось відкриття меморіальної дошки бійцю батальйону «Львів» Владиславу Домченку.
  • 30 грудня 2016 року у Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва встановили меморіальну дошку випускнику училища Владиславу Домченку.

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub