-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Жадан Сергій Вікторович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Інші значення Шаблон:Письменник Сергі́й Ві́кторович Жада́н (23 серпня 1974, Старобільськ Ворошиловградської області, Українська РСР, СРСР; нині Україна, Луганська область) — український письменник[1], перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів» та інших.

Літературні твори Сергія Жадана відзначені численними національними та міжнародними нагородами, перекладені понад двадцятьма мовами, зробивши автора одним із найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан активний організатор літературного життя України та учасник мультимедійних мистецьких проєктів. У 2017 році він заснував «Благодійний фонд Сергія Жадана». Ведучий на радіо «Тризуб ФМ», «Радіо НВ».

Життєпис

Сергій Жадан на Книжковому Арсеналі 2021

Народився 23 серпня 1974 року в українськомовній родині. Дитинство минало у Старобільську, Ворошиловградський області (сучасна Луганська). У часи Перебудови 1990–1991 років поширював у містечку рухівські газети та національну символіку.

Згодом, задля навчання в університеті, переїхав до Харкова. 1996 року закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.

З 1996 до 1999 року навчався в аспірантурі цього ж університету. Захистив дисертацію, присвячену українському футуризму: «Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка» (2000 рік)[2].

Із 2000 року — викладач кафедри української та світової літератури університету.

Із 2004 року — письменник.

У березні 2008 року роман Жадана «Anarchy in the UKR» в російському перекладі увійшов у «довгий список» російської літературної премії «Національний бестселер» (номінатором виступив російський письменник Дмитро Горчев). Ця ж книга у 2008 році увійшла до шорт-листа і отримала почесну грамоту конкурсу «Книга року» на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку.

У травні 2010 року журнал «GQ» вдруге висунув Жадана на звання «Людина року» у номінації «Письменники» за книгу «Червоний Елвіс» (перше висунення відбулося у 2008 році за «Anarchy in the UKR»). Критики називають Сергія Жадана одним із найкращих літераторів країн колишнього СРСР, відзначають його вміння бути своїм як для простої, так і для освіченої аудиторії. Особливу похвалу і підтримку отримав його роман «Ворошиловград», який було названо маніфестом цілого покоління.

З 2016 до 2019 року був членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка[3].

11 лютого 2017 року Сергій Жадан був затриманий у Мінську та отримав заборону на в'їзд[4], проте наступного дня заборону на в'їзд скасували[5].

Живе і працює у Харкові. Регулярно виступає зі своїми творами у різних містах України та Західної Європи — в тому числі в супроводі українських музикантів (зокрема, ска-панк-групи «Жадан і Собаки»).

Сергій Жадан у Польщі. 2022 рік

У травні 2017 року «За особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції» був нагороджений премією Василя Стуса[6].

У вересні 2017 року вийшла у світ його нова книга «Інтернат».

18 грудня 2019 року американський ПЕН-клуб оголосив довгі списки 2020 PEN America Literary Awards, книга вибраних віршів Сергія Жадана «Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо» (Шаблон:Lang-en) у перекладі театрального режисера Вірляни Ткач та американської поетеси Ванди Фіпс — серед номінантів у категорії «Перекладена поезія»[7].

У червні 2022 року Жадану присудили Премію миру німецьких книгарів (Шаблон:Lang-de)[8]. На сайті премії оголосили, що відзнаку присвоєно «за видатну творчість і за гуманітарну позицію, з якою він піклується про людей під час війни і допомагає їм, ризикуючи своїм життям»[9]. Отримав премію Сергій Жадан 23 жовтня 2022 року[10].

24 квітня 2023 року Сергій Жадан подав цивільний позов про розірвання шлюбу з Іриною Куніциною[11], з якою прожив майже 15 років. Тоді ж пішли чутки, що Жадан зустрічається зі співачкою Христиною Соловій[12].

Громадська діяльність

У 1992 році був одним із організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра».

Під час Помаранчевої революції Жадан був комендантом наметового містечка у Харкові.

Відомий своїми критичними висловлюваннями і публікаціями проти харківських можновладців Михайла Добкіна та Геннадія Кернеса[13].

Шаблон:Цитата

Неодноразово висловлював симпатії до анархістів, у багатьох його творах присутні «ліві» мотиви[14][15].

У 2011 році провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі»[16].

Брав активну участь у харківському Євромайдані. Постраждав при захисті будівлі Харківської облдержадміністрації від штурму проросійськи налаштованих активістів. Під час штурму були чутні постріли, над активістами Євромайдану, котрі захищали обласну адміністрацію, чинили самосуд; у результаті за повідомленням Харківської міської ради постраждали 97 осіб: 76 з них було доставлено до лікарень швидкої та невідкладної допомоги, до обласної лікарні. Серед постраждалих був Сергій Жадан, який отримав струс мозку та розсічення голови, можливий перелом носа. Про деталі свого побиття письменник повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook[17].

Виступав за звільнення з російського ув'язнення незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова[18][19].

Член Українського ПЕН.

З початку російсько-української війни надавав волонтерську допомогу ЗСУ. Заснував благодійний фонд, який підтримує освітні та культурні ініціативи[20]. Зокрема започаткував проєкт «Схід читає» щодо наповнення книжками бібліотек Донецької та Луганської областей[21].

Піснею «Спи моє дитя»[22], слова на яку він написав для Руслана Горового, долучився до акції «Так працює пам'ять», присвяченої пам'яті Данила Дідіка і всім, хто віддав життя за незалежність України[23].

Письменницька і перекладацька творчість

Пише романи, поезії, есеї. Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики.

Роман «Ворошиловград» став книжкою 2010 року за версією «Бі-бі-сі». Презентація роману в Старобільську, на батьківщині письменника, відбулася 7 квітня 2011 року під час Донбас-туру[24], проведеного Правозахисним центром «Поступ» і Літературним угрупованням СТАН у межах Громадської кампанії проти встановлення цензури в Україні. Через тиск місцевої влади деякі виступи, заплановані в рамках Донбас-туру, скасували.

Перекладає поезію з німецької (в тому числі Пауля Целана), англійської (в тому числі Чарлза Буковскі), білоруської (в тому числі Андрія Хадановича), російської (в тому числі Кирила Медведєва, Данилу Давидова) мов.

Тексти Жадана перекладалися німецькою, англійською, польською, французькою, італійською, нідерландською, данською, сербською, хорватською, литовською, естонською, білоруською, російською, вірменською та деякими іншими мовами.

У 2014 році в рамках фестивалю відеопоезії CYCLOP брав участь у проєкті «роздІловІ».

Висунення на Нобелівську премію з літератури

У березні 2022 року Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури[25][26]. Зокрема, у відозві у зв'язку з можливими наслідками російської агресії проти України мова йшла про таке:[27]: Шаблон:Цитата

Лексика творів

Лексика, яку використовує Сергій Жадан у художніх творах, різноманітна за тематикою та сферою використання, стилістичним забарвленням і емоційним навантаженням, експресивністю, і саме такий синкретизм, строкатість дають змогу письменникові якнайвиразніше передати свої думки і почуття. Будь-яке слово, використане автором, не є випадковим. Кожна лексема, поєднуючись із іншою, кодує думки, характеризує суть проблеми, а неоднорідність і багатство лексичного складу свідчить про талант письменника, його освіченість, інтелектуальний рівень і національну свідомість, а також відображає багатство мовної картини письменника. Експресивна лексика є одним із найактивніших засобів увиразнення художнього мовлення. Експресивність є однією з ключових ознак поетичних творів письменника[28].

Твори

Поетичні збірки
Проза

Романи

Оповідання, есе, повісті

  • Біґ Мак (Київ: Критика, 2003) — шість оповідань,
  • Гімн демократичної молоді (Харків: Фоліо, 2006) — шість оповідань,
  • Трициліндровий двигун любові (з Юрієм Андруховичем та Любком Дерешем; Харків: Фоліо, 2007) — Жадану належить розділ «Блок НАТО», що складається з восьми оповідань-есе,
  • Біг Мак та інші історії (Харків: Фоліо, 2011) — п'ятнадцять оповідань,
  • Палата № 7 (з Ладою Лузіною; Харків: Фоліо, 2013) — Жадану належить повість «І мама ховала це у волоссі» (2012),
  • Біґ Мак. Перезавантаження (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015) — двадцять оповідань,
  • Коли спаде спека (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2015; книга-«перевертень», під однією обкладинкою зі збіркою Мірека Боднаря «Бриколаж») — колонки 2010—2013 рр., опубліковані на сайті «ТСН.ua».
  • ДНК (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016) — автор ідеї та одного з оповідань книги.
Драматургія
Вибрані твори
  • The very best poems, psychedelic stories of fighting and otherbullshit / Кращі поезії, психоделічні історії боротьби та інші інтимні колізії. Вибрані поезії 1992—2000 (Донецьк: Кальміюс, 2000),
  • Цитатник (Харків: Фоліо, 2005) — збірки «Цитатник», «Пепсі», «Балади про війну і відбудову», вірші поза збірками, вертеп «Мері Крістмас, Джізус Крайст!», нова збірка «У. Р. С. Р.»,
  • Капітал (збірка) (Харків: Фоліо, 2006) — романи «Депеш Мод», «Anarchy in the UKR», збірки «Гімн демократичної молоді» та «Цитатник» (2005),
  • Біґ Мак² (Київ: Критика, 2007) — перевидання збірок «Біґ Мак» та «Історія культури початку століття» з додатком двох нових оповідань,
  • Лілі Марлен: Книга нових та вибраних віршів (Харків: Фоліо, 2009) — вірші зі збірок 1995—2009 рр., новий цикл «Лесбійки» й чотири оповідання,
  • Прощання слов'янки (Харків: Фоліо, 2011) — поетичні збірки 1995—2009 рр. (без перекладів та оповідань),
  • Госпелс і спірічуелс (духовні співи растаманів північного Причорномор'я) (Харків: Фоліо, 2012) — мініатюрна книжка, вибрані вірші з книжок 1995—2010 рр.,
  • Динамо Харків (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014) — вибрані вірші 1992—2014 рр.; у третьому виданні (2015) — вірші 1992—2015 рр.,
  • 30 доказів існування Бога (і 29 заперечень) (Київ: Laurus, 2014) — вибрані вірші 1993—2013 рр.,
  • Господь симпатизує аутсайдерам: 10 книг віршів (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015) — поетичні збірки 1995—2014 рр. (без перекладів, оповідань та вертепу),
  • Пливи, рибо, пливи (Чернівці: Чорні вівці; Книги — ХХІ, 2016) — артбук, окреме видання вірша; ілюстрації Христини Лукащук.
  • Постійне місце проживання (Харків: IST Publishing, 2020) — вибрані вірші 1993—2020 рр., артбук, ілюстрації Павла Макова.
  • Птах (Київ: Ковчег «Україна», 2023) — артбук, вірші, які стали піснями.
  • 30 віршів про любов і залізницю (Видавництво Старого Лева, 2023).
Переклади
  • Діти Райнера і Марії: Антологія сучасної віденської поезії (Харків: Майдан, 2004),
  • Пауль Целян. Світлотиск (Чернівці: Meridian Czernowitz; Книги — ХХІ, 2014).
  • Дмитро Кузьмін «Ковдри не передбачені» (спільний переклад з російської: Сергій Жадан, Богдан-Олег Горобчук, Дмитро Лазуткін, Олесь Барліг, Лесик Панасюк, Михайло Жаржайло, Антон Полунін, Ігор Сід, Фрідріх Чернишов, Марта Мохнацька та Іван Гнатів, Юрій Завадський) (Тернопіль: КРОК, 2018).
  • Педро Ленц. Мій друг машиніст крана: Поезії (переклад з німецької Сергія Жадана і Євгенії Лопати) (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2018).
  • Бертольт Брехт. Похвала діалектиці: Поезії (Чернівці: Видавець Померанцев Святослав на замовлення Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz, 2021).
  • Владімір Камінер. Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі (переклад з німецької Сергія Жадана і Оксани Щур) (Київ: Комора, 2021).
  • Адам Менсбах. Баю, бляха, бай (Харків: Віват, 2022).
Упорядник
  • Два міста. Антологія харківської поезії / Zwei Städte. Антологія нюрнберзької поезії (Харків: Майдан, 2000) — разом із Юргеном Бауером,
  • Готелі Харкова. Антологія нової харківської літератури (Харків: Фоліо, 2008),
  • Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010),
  • Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011),
  • Письменники про футбол. Літературна збірна України (Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011),
  • Тотальний футбол (Київ: Грані-Т, 2012).
Мультимедійні проєкти
Переклади творів Сергія Жадана

Власні тексти перекладались німецькою, англійською, шведською, італійською, угорською, польською, сербською, хорватською, чеською, литовською, білоруською, російською, вірменською мовами. Зокрема світ побачили такі переклади книг Жадана:

  • «Історія культури початку століття» — Росія, 2003; Польща, 2005; Німеччина, 2005; Чехія, 2013.
  • «Біг Мак» — Польща, 2005; Росія, 2009; Чехія, 2011; Німеччина, 2011.
  • «Депеш Мод» — Росія, 2005; Польща, 2006; Білорусь, 2006; Німеччина, 2007; Литва, 2008; Італія, 2009; Угорщина 2010; США, 2013; Швеція, 2014; Болгарія, 2019; Чехія, 2019; Естонія, 2020.
  • «Anarchy in the UKR» — Польща, 2007; Німеччина, 2007; Болгарія, 2007 (частковий переклад)[33]; Росія, 2008; Литва, 2010; Білорусь, 2012; Франція, 2016; Норвегія, 2017.
  • «Гімн демократичної молоді» — Польща, 2008; Німеччина, 2009; Росія, 2009; Словаччина, 2018; Болгарія, 2019; Франція, Espace Instant, 2020[34].
  • «Відсоток самогубств серед клоунів» — Німеччина, 2009; Польща, 2009.
  • «Ворошиловград» — Україна, 2011, 2012 (російською); Німеччина, 2012; Росія, 2012; Угорщина, 2012; Польща, 2013; Франція, 2013; Білорусь, 2016; Італія, 2016; Латвія, 2016; США, 2016; Нідерланди, 2018; Словенія, 2018; Грузія, 2018.
  • «Месопотамія» — Польща, 2014; Німеччина, 2015; США, 2018; Італія, 2018; Данія, 2018; Латвія, 2019; Україна, 2019 (російською).
  • «З життя Марії» — Чехія, 2015.
  • «Українські авіалінії: Вибрані вірші» — Україна, 2015 (білоруською).
  • «Бігти, не зупиняючись» — Австрія, 2016.
  • «Вогнепальні й ножові» — Росія, 2016.
  • «Все залежить лише від нас: Вибрані вірші» — Латвія, 2016 (російською).
  • «Чому мене немає в соціальних мережах — Вірші з війни» — Німеччина, 2016.
  • «Інтернат» — Росія, 2017 (електронне видання); Німеччина, 2018; Білорусь, 2019; Румунія, 2019; Польща, 2019; Македонія, 2019; Данія, 2020; США, 2021; Литва, 2021.
  • «Дрогобич» (вірші) — Польща, 2018.
  • «Вірші» — Білорусь, 2018.
  • «Те, чим ми живемо, заради чого вмираємо» (вірші) — США, 2019.
  • «Тютюнові фабрики» (вірші) — Україна, 2020 (російською).
  • «Новий правопис» (вірші) — США, 2020.
  • «Антена» — Польща, 2020.
  • «Ніхто не повернеться з довгих нічних блукань» (вірші) — Польща, 2021.
  • «Небо над Харковом» (пости з Фейсбуку, українською не видавалися) — Німеччина, 2022.
  • «Ніби рибу на чорний берег» (вірші) — Литва, 2023.

Фільмографія

Кліпи

  • 2017 — Рокі (пісня групи «Brutto» на слова Жадана; німа роль янгола).
  • 2017 — Бухло («Жадан і Собаки»).
  • 2018 — Де твоя лінія? («Лінія Маннергейма»).
  • 2018 — Кобзон («Жадан і Собаки»).
  • 2018 — Ісус із Назарета («Лінія Маннергейма»).
  • 2019 — Тьолка барабанщика («Жадан і Собаки»).
  • 2019 — Мальви («Жадан і Собаки»)[37].
  • 2022 — Юність (Христина Соловій)

Нагороди та стипендії

  • 1999 — премія Бу-Ба-Бу за найкращий вірш року.
  • 2001 — отримав Hermann-Kesten-Stipendium (Нюрнберґ).
  • 2001 — переможець Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Голос душі» (Балади про війну і відбудову).
  • 2002 — отримав Herder-Stipendium (Töpfer Stiftung, Відень).
  • 2003 — отримав стипендію KulturKontakt (Відень).
  • 2005 — отримав стипендію Gaude Polonia (Варшава).
  • 2006 — Шаблон:Нп.
  • 2006 — премія «Книга року BBC» («Капітал»).
  • 2006 — переможець Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Капітал»).
  • 2007 — лауреат поетичного фестивалю «Київські Лаври»[38].
  • 2008 — грамота «Книга року» на Шаблон:Нп[39].
  • 2009 — літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського.
  • 2010 — премія «Книга року BBC» («Ворошиловград»)[40].
  • 2012 — відзнака «Золотий письменник України»[41].
  • 2012 — переможець Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Вогнепальні й ножові»).
  • 2014 — премія Шаблон:Нп[42].
  • 2014 — статуетка польського Економічного форуму у номінації «Нова культура нової Європи»[43].
  • 2014 — премія Шаблон:Нп («Ворошиловград»)[44].
  • 2014 — премія «Книга року BBC» в номінації «Найкраща книга десятиліття» («Ворошиловград»)[45].
  • 2014 — переможець Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Динамо Харків»).
  • 2015 — премія «Angelus» за роман «Месопотамія»[46].
  • 2016 — премія Президента України «Українська книжка року» за роман «Месопотамія»[47].
  • 2017 — премія «ЛітАкцент року» за збірку «Тамплієри»[48].
  • 2017 — премія імені Василя Стуса[49].
  • 2017 — найкраща книга 24-го Форуму видавців у номінації «Сучасна українська проза» (роман «Інтернат»).
  • 2018 — премія «ЛітАкцент року» за роман «Інтернат»[50].
  • 2018 — переможець Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Антена»).
  • 2019 — нагорода Вільгельма Телля 2019 за значний внесок у зміцнення відносин між Україною та Швейцарією[51].
  • 2019 — почесний доктор Харківського педагогічного університету імені Сковороди[52].
  • Двічі (2019, 2020 роки) був визнаний найсексуальнішим діячем української культури за результатами опитування, проведеного народною премією «Золотий Ліфон»[53].
  • 2020 — премія від «Української правди» за активну громадянську позицію[54].
  • 2021 — премія Дерека Волкотта за збірку поезій «A New Orthography»[55].
  • 2022 — почесний доктор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна[56].
  • 2022 — премія Свободи від фундації Франка Ширрмахера (Швейцарія)[57].
  • 2022 — переможець Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Псалом авіації»; «Вишиваний. Король України»)[58].
  • 2022 — людина року за версією «Gazety Wyborczej»[59].
  • 2022 — літературна премія Європейського банку реконструкції та розвитку за роман «Інтернат» («The Orphanage»)[60].
  • 2022 — Премія миру німецьких книгарів[61].
  • 2022 — Шаблон:Нп за політичне мислення[62][63].
  • 2022 — премія імені Єжі Ґедройця[64].
  • 2022 — медаль «Люблін — героям»[65].
  • 2022 — медаль «За оборону міста-героя Харкова»[66].
  • 2022 — премія імені Сержіу Віейра ді Меллу[67].
  • 2022 — Schwarzkopf Europe Prize за підтримку демократичних цінностей[68].
  • 2022 — відзнака Міністерства оборони України — медаль «За сприяння Збройним Силам України»[69].
  • 2023 — премія імені Курта Тухольського 2023[70].

Див. також

Шаблон:Вікіцитати

Примітки

Джерела

  • Іван Дзюба, Чорний романтик: Сергій Жадан. К.: Либідь, 2017.

Посилання

Шаблон:Сергій Жадан Шаблон:Золоті письменники України Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Портали

  1. ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ref0011776

  2. ↑ Жадан С. В. Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка : Дис. … канд. філол. наук / Спец. 10.01.01 — українська література. — Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2000.
  3. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/5752016-20990

  4. ↑ http://ukranews.com/ua/news/478594-u-bilorusi-zatrymaly-sergiya-zhadana-zaboronyly-v-izd-v-krainu-i-zvynuvatyly-v-teroryzmi

  5. ↑ https://nn.by/?c=ar&i=185261

  6. ↑ https://life.pravda.com.ua/culture/2017/05/20/224301/

  7. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2840578-zbirka-zadana-u-dovgomu-spisku-2020-pen-america-literary-awards.html

  8. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-zhadan-premia/31916982.html

  9. ↑ https://www.friedenspreis-des-deutschen-buchhandels.de/alle-preistraeger-seit-1950/2020-2029/serhij-zhadan

  10. ↑ https://konkurent.ua/publication/105802/zhadan-u-nimechchini-otrimav-sche-odnu-premiu-za-tvorchist-ta-gromadsku-pozitsiu/

  11. ↑ https://konkurent.ua/publication/116151/sergiy-zhadan-rozluchaetsya/

  12. ↑ https://konkurent.ua/publication/116171/zhadana-i-soloviy-zastukali-za-romantichnou-progulyankou-foto/

  13. ↑ Сергій Жадан: Лісоповал імені Кернеса  — публікація на незалежному ресурсі «Інфопорн».
  14. ↑ http://litakcent.com/2010/09/17/livyzna-jak-arhitekturna-prykrasa-v-tvorchosti-serhija-zhadana/
  15. ↑ http://commons.com.ua/uk/zhadan-novi-livi/

  16. ↑ Дарія Трусова: Ненародженим// Український тиждень [1]
  17. ↑ http://ipress.ua/news/zhadana_byly_bitamy_po_golovi_i_vymagaly_staty_na_kolina_vin_poslav_ih_na_h_51444.html

  18. ↑ С.Жадан: Найменше, що можна зробити // Новое Время, 26 травня 2018.
  19. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Open Democracy, 06.06.2018
  20. ↑ https://novynarnia.com/2017/01/31/zhadan-stvoriv-blagodiyniy-fond-dlya-shodu-i-zbiraye-groshi-dityam-zagiblih-viyskovih/

  21. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2619818-fond-sergia-zadana-ta-institut-knigi-pocinaut-proekt-na-pidtrimku-bibliotek-donbasu.html

  22. ↑ Спи моє дитя
  23. ↑ https://hromadske.radio/news/2020/08/21/55-trekiv-pam-iati-danylu-didiku-zahyblomu-u-2015-rotsi

  24. ↑ http://postup.lg.ua/news/avtostradi-ta-aerodromi-sergiy-zhadan-yide-na-donbas

  25. ↑ https://suspilne.media/218148-zadan-i-sobaki-ta-vertep-prisvatili-pisnu-ukrainskim-ditam/

  26. ↑ https://detector.media/community/article/197470/2022-03-13-u-polshchi-sergiya-zhadana-vysunuly-na-nobelivsku-premiyu/

  27. ↑ http://artvertep.com/print?cont=14496

  28. ↑ Шаблон:Cite book
  29. ↑ Життя Марії: Книга віршів і перекладів
  30. ↑ https://suspilne.media/525647-sergij-zadan-vipuskae-skripnikivku-zbirku-poezii-pro-movu-z-avtorskimi-foto/

  31. ↑ https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3605702519477990&id=218412834873659

  32. ↑ http://musicinua.com/gurt-liniya-mannergejma-vypustyv-drugyj-ep-za-rik/
  33. ↑ Сергий Жадан. Anarchy in the UKR. Прев. Райна Камберова. — Факел, II, 2005, с. 71. (фрагменти от роман)
  34. ↑ http://www.chytomo.com/za-kordonom-vyjshly-chotyry-pereklady-knyzhok-zhadana/

  35. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture/_sergij-zadan-zigrav-harkivskogo-poeta-semenka-10-faktiv-pro-strichku-povodir/592331

  36. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture/_zadan-perevtilivsya-v-milicionera/676386

  37. ↑ Шаблон:YouTube
  38. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_sergiya-zadana-viznali-najkraschim-ukrayinskim-poetom/162820

  39. ↑ Объявлен шорт-лист ежегодного Национального конкурса «Книга года» — 2008
  40. ↑ http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/12/101210_book_winner_it.shtml/

  41. ↑ http://goldenwriters.com.ua/ua/news/?pid=1596

  42. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture/_zadanu-prisudili-nimecku-literaturnu-j-perekladacku-premiyu/569847

  43. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture/_zadan-otrimav-nagorodu-polskogo-ekonomichnogo-forumu-z-ruk-valensi/579023

  44. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture/_zadan-otrimav-prestizhnu-shvejcarsku-literaturnu-premiyu/595976

  45. ↑ http://gazeta.ua/articles/culture/_nazvano-peremozhciv-cogorichnoyi-knigi-roku-vvs/598498

  46. ↑ http://dt.ua/CULTURE/ukrayinec-sergiy-zhadan-stav-laureatom-literaturnoyi-premiyi-angelus-188069_.html

  47. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/3142016-20339

  48. ↑ http://litakcent.com/2017/01/27/litakcent-roku-2016-nazvano-peremozhciv/

  49. ↑ https://life.pravda.com.ua/culture/2017/05/20/224301/

  50. ↑ http://litakcent.com/2018/01/26/litaktsent-roku-2017-peremozhtsi/

  51. ↑ http://www.chytomo.com/zhadanovi-vruchyly-nahorodu-vilhelma-tellia/

  52. ↑ https://www.depo.ua/ukr/politics/zhadan-stav-pochesnim-doktorom-kharkivskogo-peduniversitetu-imeni-skovorodi-201908301020763/

  53. ↑ [2]
  54. ↑ https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/22/7277746/

  55. ↑ https://www.arrowsmithpress.com/walcott/

  56. ↑ https://suspilne.media/201926-pismennik-sergij-zadan-stav-pocesnim-doktorom-karazinskogo-universitetu/

  57. ↑ https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/debatten/ayaan-hirsi-ali-erhaelt-frank-schirrmacher-preis-17939974.html/

  58. ↑ http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2022/05/12/123120.html/

  59. ↑ https://wyborcza.pl/multimedia/CzlowiekRoku2022/CzlowiekRoku2022.html/

  60. ↑ https://chytomo.com/serhij-zhadan-otrymav-literaturnu-premiiu-ievropejskoho-banku-rekonstruktsii-ta-rozvytku/

  61. ↑ Friedenspreis 2022: Serhij Zhadan. In: friedenspreis-des-deutschen-buchhandels.de.
  62. ↑ https://www.boell.de/de/2022/07/14/serhij-zhadan-ist-hannah-arendt-preistraeger-fuer-politisches-denken-2022

  63. ↑ https://life.pravda.com.ua/culture/2022/07/15/249559

  64. ↑ https://chytomo.com/zhadan-otrymav-polsko-bilorusku-literaturnu-premiiu-imeni-iezhy-gedrojtsia/

  65. ↑ https://espreso.tv/sergiy-zhadan-otrimav-medal-lyublin-geroyam/

  66. ↑ https://chytomo.com/zhadan-otrymav-medal-za-oboronu-mista-heroia-kharkova/

  67. ↑ https://chytomo.com/zhadan-otrymav-polskoiu-premiiu-za-borotbu-v-haluzi-prav-liudyny/

  68. ↑ https://suspilne.media/339076-zadan-otrimav-evropejsku-premiu-za-pidtrimku-demokraticnih-cinnostej/

  69. ↑ https://suspilne.media/348492-sergij-zadan-otrimav-nagorodu-vid-ministerstva-oboroni-ukraini/

  70. ↑ Лауреатом літературної премії Швеції став український поет. 12.10.2023
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Жадан_Сергій_Вікторович&oldid=29654