Жога Володимир Артемович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовик Шаблон:Значення Володимир Артемович Жога (позивний — Воха; Шаблон:Життєпис — проросійський бойовик і терорист, командир окремого розвідувального батальйону «Спарта» (2016—2022), гвардії полковник[1][2][3]. «Герой Донецької Народної Республіки» (вересень 2022, посмертно)[1][2][3] та Герой Російської Федерації (2022, посмертно)[4].

Внесений до бази центру «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі.

Біографія

Народився 26 травня 1993 року в Донецьку[2][3][5] Шаблон:Sfn. Батько — Артем Володимирович Жога, підполковник армії ДНР, начальник штабу «Спарти»[1]. Мати — домогосподарка.

Жив і працював у Слов'янську, куди переїхали батьки[5]. У дитинстві захоплювався футболом. Після закінчення середньої школи пробував вступити до Донбаського державного педагогічного університету, але не пройшов за конкурсом і вступив до Слов'янського професійно-мистецького ліцею та закінчив його за спеціальністю маляр-штукатур. Працював разом із батьком, у якого було кілька торгових точок з продажу риби Шаблон:Sfn.

У 2014 році з початком війни на сході України[5] почав воювати на боці російсько-терористичних бандформувань. Спочатку брав участь у загонах самооборони Слов'янська. Був поранений у голову в боях за Слов'янськ, під час бойових дій у районі Сніжного — у руку, у боях за кордон — 13-ма осколками, також — при відбитті штурму під Шахтарськом, а в боях за аеропорт — вдруге в голову[5]. Був заступником командира розвідувальної роти.

У лютому 2015 року внесений до бази «Миротворця» за свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі[6].

Командування батальйоном «Спарта» прийняв у жовтні 2016 року після загибелі його творця терориста Арсена Павлова (Моторола), будучи його водієм, а потім першим заступником[5]. Був хрещеним батьком (обряд РПЦ) дочки Мотороли[5] .

У червні 2018 року ватажок бойовиків Володимир Жога потрапив у ДТП в Донецьку. Він їхав на мотоциклі з дівчиною і на повороті зіштовхнувся з мікроавтобусом «Mercedes Sprinter». Дівчина загинула на місці, а «Воху» з важкими травмами госпіталізували[7].

Загинув 5 березня 2022 року у Волновасі, згідно з офіційними даними ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна, забезпечуючи евакуацію мирних жителів із міста в ході російського вторгнення в Україну[8][2][3]. Насправді, Волноваха знаходиться під контролем Збройних Сил України. Тому «тиші» вимагала українська сторона, а бойовики ігнорували попередні домовленості[9][7].

Нагороди

Бойовик посмертно нагороджений головою ДНР Денисом Пушиліним зіркою «Героя Донецької Народної Республіки»[1][2][3]. 6 березня Президентом Росії Володимиром Путіним «за героїзм і мужність, виявлені при виконанні громадянського обов'язку» посмертно нагороджений золотою зіркою Героя Російської Федерації[4].

Вшанування пам'яті

  • 18 березня 2022 року російська окупаційна влада у Волновасі перейменувала вулицю героїв 51 ОМБр на вулицю Героя Росії Володимира Жоги.[10]
  • 26 травня 2022 року в Донецьку відкрили пам'ятник Жозі.[11]
  • Ім'ям Жоги названо: 26 травня 2022 року — вулицю в Невинномиську, 27 травня 2022 року — у Волзькому[12]; загін Юнармії «Діти Росії» в Тольятті.

Примітки

Посилання

Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014)