Журавель Юрій Григорович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Інші значення Шаблон:Otheruses Шаблон:Музикант Ю́рій Григо́рович Жураве́ль ( 6 травня 1972, м. Овруч Житомирської області) — український музикант з Рівного, лідер та вокаліст гурту От Вінта!, художник, аніматор, громадський діяч, актор і сценарист.

Життєпис

За словами самого музиканта, він народився дорогою з Каменя-Каширського, що на Волині, до Овруча, що на Житомирщині. Батько — Журавель Григорій Васильович. Мати — Балик Галина Олександрівна. Батько був військовим, мама — вчителькою, тому сім'я часто переїжджала з місця на місце. У шкільному віці змінив аж 7 шкіл. Найбільш щасливий відрізок часу свого дитинства пов'язує зі школою у місті Гайсині Вінницької області. Там Юрій навчався до 8 класу. Саме у цій школі навчався всім відомий Володимир Висоцький.

Коли вперше приїхав до Рівного, то потрапив на виступ тоді відомого гурту «Чёрный Кофе». На той час Юрій Журавель вже цікавився рок-музикою. На розігріві виступав рокабільний гурт «Містер Твістер», який і привернув увагу майбутнього музиканта і дав йому творчий поштовх. Не вміючи грати на гітарі, він купив собі цей музичний інструмент і сам вчився грати, не знаючи нот і правильного строю.

Вже потім, працюючи у рівненському театрі «Від ліхтаря», Юрій Журавель та його друзі писали музичне оформлення до вистав «Пеппі Довгапанчоха», «Звичайне Диво» та пробували грати, як живий театральний оркестрик. А згодом, на одному з перших благодійних марафонів Рівненського Палацу дітей та молоді, гурт «От вінта» виступив з повноцінною концертною програмою.

Має вищу освіту, закінчив факультет педагогіки та методики початкового навчання Рівненського державного педагогічного інституту за спеціальністю «основи дизайну та образотворче мистецтво».

Дружина Паскар Марина Тимофіївна померла в 2014 р. Має доньку Катерину, яка навчається у Варшаві на журналіста. 13 вересня 2020 року у Юрія та майстрині Наталії Сьомчик народився перший спільний син, Еней,[1] а 14 червня 2023 року — другий, Арей.[2]

Серед своїх переваг Юрій Журавель називає працелюбність та цілеспрямованість, а з недоліків — поступливість та «гальмування». Роботу вважає найкращим хобі. Любить грати у волейбол і бадмінтон, плавати, а найбільш приємний відпочинок — коли дочка приїжджає додому. Своє життєве кредо Юрій Журавель, визначає, посилаючись на письменника Михайла Старицького: «Співай, ридай і будь готовий замість лаврового терновий вінець узяти на чоло».

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[3]

Творчість

Юрій Журавель на обкладинці газети «Культура і життя»

Юрій Журавель — винахідник та засновник музичного напрямку «украбілі». Автор слів та музики альбомів гурту От Вінта!, переможець багатьох рок-фестивалів України, Росії, Польщі та Литви. Є керівником дитячого гурту «Зла мала».

Піонер української флеш-кліп анімації. Мультиплікаційні фільми Юрія Журавля: «Не мала баба клопоту — купила порося», «Опля — картопля!» та анімоване переграння «Дарма я наївся цибулі» неодноразово займали призові місця у хіт-парадах провідних музичних каналів України, Росії та Литви.

Юрій Журавель намалював казкову графіку до відео гурту «TaRuta» на пісню «Бором-Бором». Власне кліп відзняв в Карпатах кінорежисер Тарас Химич.

Відомий Юрій Журавель і як художник. Саме його малюнки ілюстрували книгу «Мазепа. Крок до правди» та роман відомих українських письменників Братів Капранових «Щоденник моєї секретарки».

Разом з Капрановими Юрій Журавель долучився і до творення «Мальованої історії Незалежності України». Над оформленням книги працювали художники з 5 міст України, а автором портретів видатних українців став Юрій Журавель. Спочатку він мав робити й комікси до книги, але через щільний графік виступів не встигав малювати в повному обсязі, а тому зосередився лише на портретах. Є багато постатей, яких в реальності ніхто не бачив, — говорить Юрій Журавель. — Їх довелося зображати за різними історичними даними та власними уявленнями. Декого вирішив зобразити «живішими», ніж їх зображують зазвичай. Наприклад Лесю Українку, на обличчі якої читаються не лише душевні хвилювання, але й фізичний біль.

Також Журавель створив цілий ряд малюнків, в яких передав своє бачення українських політиків. Ці малюнки одразу набрали неабияку популярність в Інтернеті.

Під час Єврореволюції Юрій Журавель створив на злобу дня серію малюнків у жанрі графіки (60-70 робіт), котру бійці «Беркуту» 18 лютого 2014 року у Києві на перехресті вулиці Грушевського та Хрещатика спалили: Шаблон:Текст

Також він намалював шеврон для майданівців.[4]

У 2014—2015 роках Юрій Журавель видав двотомник карикатур «Карикадурка», кошти на видання якого збирались у тому чbслі за допомогою краудфандингу.[5][6]

Докладніше: Карикадурка ІІ

У 2016 році видав книгу-планшет «Битви за Землю Рідну».[6] Книга видана завдяки програмі Міністерства молоді та спорту України за підтримки Рівненської ОДА.[5][7]

Юрій Журавель про книжку «Битви за Землю Рідну»:[7]

Шаблон:Текст

Девіз життя: «Розумний вираз обличчя — не ознака розуму. Посміхайтесь!!!».

У 2019 році видав перший том книги «Знай наших», в якій в текстовій та ілюстрованій формі розповідається про видатних українців. Загалом в книзі 59 персонажів, 118 ілюстрацій Юрія Журавля.[5]

Громадська діяльність

У 2004 році Юрій Журавель разом з артистами і політиками брав участь в автопробігу «Поїзд дружби» по східних містах України, виступаючи з концертами і закликаючи до єдності і братерства.

У 2005 році став одним із засновників громадського руху «Не будь байдужим».

Саме за його задумом у Рівному відбувається кінофестиваль «Двері», флеш-моб «ЧЖ», «Велодень».

У 2012 році Журавель створив громадську організацію «Діти підземелля».

Юрій Журавель про свою місію:Шаблон:Текст[5]

Спільно гуртом от OT VINTA започаткували акцію «Гітара для солдата», збираючи по всій країні гітари, які потім передавалися в АТО.[8]

Примітки

Шаблон:Примітки

Шаблон:Commonscat

Посилання

Шаблон:Hider Шаблон:Бібліоінформація