Забродський Михайло Віталійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Михайло Віталійович Забродський
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Депутат Забро́дський Михайло Віталійович (Шаблон:Н 24 січня 1973, Дніпропетровськ, нині Дніпро, УРСР) — український воєначальник, генерал-лейтенант ЗСУ, Народний депутат України IX скл. (до 20 березня 2023[1]). Командувач Десантно-штурмових військ (2015—2019), перший заступник керівника Антитерористичного центру при СБУ і керівник АТО (2017). Герой України (2014).

Біографія

Народився 24 січня 1973 року в Дніпрі[2] в сім'ї військових. У 1989 році закінчив середню школу. З 1989-го по 1994 рік військову освіту здобував у Санкт-Петербурзі у Військово-космічній академії ім. Можайського, далі протягом п'яти років служив за контрактом у РФ. Після повернення до України почав службу в 95-ій окремій аеромобільній бригаді командиром взводу.

У 2005—2006 роках — слухач коледжу Командування армії та штабу США. Вільно володіє англійською мовою.[3][4]

У 2009 році у званні підполковника був начальником штабу і першим заступником командира 95-ї окремої аеромобільної бригади. Восени 2009 року призначений на посаду командира українського контингенту, що входить до складу українсько-польського миротворчого батальйону («УкрПолбат») у Косові, основу якого складали військовики 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.[5]

У січні 2013 року Забродського призначено командиром 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир).

Російсько-українська війна

У ході Війни на сході України 95-та аеромобільна бригада під командуванням Забродського виконувала задачу з блокування міст Слов'янськ та Краматорськ, захопила та утримувала важливий опорний пункт — гору Карачун.[6]

У квітні 2014 року під керівництвом полковника Забродського була відбита бойова техніка 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, що її захопили сепаратисти в місті Слов'янськ раніше. Також у квітні під час проведення операції під його керівництвом аеромобільна група в районі населеного пункту Крива Лука не допустила відходу бойовиків на територію Російської Федерації. 23 травня особисто брав участь у розблокуванні колони 2-го батальйону 30-ї ОМБр біля Рубіжного[7].


Улітку 2014 року 95-та бригада під командуванням Забродського здійснила рейд у тил супротивника. За два тижні, виконуючи бойові завдання, бригада Забродського пройшла 470 км від Слов'янська до Маріуполя, потім уздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулася до Слов'янська. На думку американського експерта Філіпа Карбера (Шаблон:Lang-en) це був найдовший рейд збройного формування у новітній історії.[3][8]


24 серпня 2014 року командував зведеним парадним батальйоном учасників АТО на Параді на честь дня Незалежності[9].

У березні 2015 року призначений командувачем Високомобільних десантних військ України.[10]

3-4 червня 2015 року командував українськими силами в ході боїв за Мар'їнку[11].

Під час війни Михайло Забродський продовжив навчання, а в червні 2017 року закінчив Університет оборони України ім. Черняховського, отримав диплом магістра[12].

9 листопада 2017 року Президент Порошенко повідомив, що новим командувачем сил АТО призначено Забродського[13][14][15]. Одночасно з новим, у ході однієї з наймасштабніших ротацій, у зоні АТО на лінію зіткнення зайшло кілька бригад ДШВ, серед яких і 25-та повітряно-десантна та 79-та десантно-штурмова[16][17].

Парламентська діяльність

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки[18].

17 березня 2023 було оголошено, що Забродський склав мандат нардепа для роботи в керівництві ЗСУ[19][20]. 20 березня депутати підтримали це рішення[21].

Нагороди

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2014) — за особисту мужність, самовідданість та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України[22]
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[23]
  • Орден Данила Галицького (22 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді, багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня захисника Вітчизни[24]
  • Відзнаки Міністерства оборони України — медалі «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I та II ст.
  • Медаль «За спільну службу» спільного українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолбат»
  • Нагрудний знак «15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»

Військове звання

Примітки

Джерела

Шаблон:Вікіцитати

Шаблон:Succession

Шаблон:-

Шаблон:Герої України Шаблон:Депутати ВРУ-9 Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ https://www.rbc.ua/rus/news/rada-pripinila-povnovazhennya-deputata-zabrodskogo-1679314693.html

  2. ↑ http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm056pid102=11497pf7691=11497pt001f01=100rej=0pt00_t001f01=100.html

  3. ↑ 3,0 3,1 http://republic.com.ua/article/37215-Mihail-Zabrodskiy-Nado-lYubit-armiYu-chtoby-stat-professionalom.html

  4. ↑ http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/05/9/7067264/

  5. ↑ http://obozrevatel.com/news/2009/10/30/330305.htm

  6. ↑ http://www.president.gov.ua/news/31072.html

  7. ↑ https://novynarnia.com/2017/12/14/muzhenko-z-boyem-deblokuvav-30-tu-brigadu-viz-na-golovi-matyuklivogo-soldata-i-buv-zbitiy-gradom-interv-yu/

  8. ↑ http://tsn.ua/interview/yakscho-ukrayina-vidstupit-vi-prograyete-392647.html

  9. ↑ http://www.telekritika.ua/kontent/2014-08-28/97429?theme_page=150&

  10. ↑ http://www.president.gov.ua/news/32534.html

  11. ↑ http://interfax.com.ua/news/general/270117.html

  12. ↑ http://nuou.org.ua/informatsiia/novyny/v-universiteti-vidbuvsya-vipusk-slukhachiv-operativno-taktichnogo-ta-operativno-strategichnogo-rivniv-pidgotovki.html

  13. ↑ https://www.unian.ua/war/2233761-priznacheno-novogo-komanduvacha-sil-ato-nim-stav-general-iz-velicheznim-boyovim-dosvidom.html
  14. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/28844232.html

  15. ↑ https://novynarnia.com/2017/11/09/poroshenko-privitav-geroya-ukrayini-zabrodskogo-z-priznachennyam-komanduvachem-silami-ato-na-donbasi/

  16. ↑ https://novynarnia.com/2017/11/08/ato-kilkist-sektoriv-skorocheno-do-dvoh-zmineno-komanduvacha/

  17. ↑ https://novynarnia.com/2017/10/22/u-zoni-ato-naybilsha-rotatsiya-odnochasno-vihodyat-chotiri-brigadi/
  18. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  19. ↑ https://www.rbc.ua/rus/news/zabrodskiy-otrimav-posadu-kerivnitstvi-zsu-1679062883.html

  20. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2023/03/17/7393904/

  21. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2023/03/20/7394231/

  22. ↑ Указ Президента України № 672/2014 від 23 серпня 2014 року «Про присвоєння М. Забродському звання Герой України» .
  23. ↑ Указ Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України» .
  24. ↑ Указ Президента України № 208/2010 від 22 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України» .
  25. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/4642015-19291

  26. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Забродський_Михайло_Віталійович&oldid=29428