Завада Богдан Олексійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Олексійович Завада
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Богда́н Олексі́йович Зава́да (Шаблон:Н 26 червня 1979, Запоріжжя, УРСР — Шаблон:† 16 липня 2014, Маринівка, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — лейтенант Збройних сил України, учасник війни на сході України, командир механізованої роти спеціального призначення 9-го полку спеціального призначення Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, в/ч 3029 (Запоріжжя). Герой України [1]

Військова служба

Навчався в середній школі № 63 міста Запоріжжя. З 1994 року продовжив навчання у школі-комплексі № 7, яку закінчив у 1996 році. Службу розпочав у грудні 1997 року в полку спеціального призначення «Гепард» Внутрішніх військ МВС України. В грудні 1998 року підписав контракт на проходження служби у внутрішніх військах. Ставши професійним правоохоронцем, за роки служби пройшов шлях від солдата строкової служби до офіцера. 16 вересня 2013 року отримав військове звання «лейтенант».

Паралельно зі службою заочно навчався у Запорізькому Національному технічному університеті, який закінчив 2002 року за спеціальністю «інженер-механік автомобілебудування». Згодом був призначений на посаду командира взводу, а у 2012 році став командиром роти спеціального призначення полку спеціального призначення «Гепард» внутрішніх військ МВС України (з березня 2014 року — у складі Національної гвардії України).

Участь в АТО

Влітку 2014 року лейтенант Завада зі своєю ротою брав участь в антитерористичній операції на сході України.

16 липня 2014 року блокпост Національної гвардії поблизу прикордонного села Маринівка у Шахтарському районі Донецької області атакували близько сотні російських бойовиків за допомогою 4 одиниць бронетехніки, зі сторони сіл Степанівка і Тарани. Вони відкрили вогонь, українські військові почали стріляти у відповідь. Несподівано з лісосмуги почалася ще одна атака російських бойовиків, із зелених насаджень виїхали два ворожих БТР. В ході бою з переважаючими силами противника лейтенант Завада відкрив вогонь з протитанкового гранатомета, прикриваючи товаришів по службі. Йому вдалося підбити ворожий БТР і знищити десяток російських бойовиків, що дало змогу перегрупуватися бійцям Нацгвардії на блокпосту. Богдан своїми діями врятував життя гвардійців, але сам загинув від ворожого пострілу.

Могили немає, оскільки тіло залишилося на захопленій російськими бойовиками території і його місце знаходження невідоме. Шевченківський районний суд міста Запоріжжя визнав Богдана Заваду померлим.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков з приводу загибелі Богдана Завади написав:

Шаблон:Цитата

В Запоріжжі у Богдана залишилися дружина Тетяна та син Олексій 2002 року народження; батьки Валентина Борисівна й Олексій Федорович.[2]

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 липня 2014, посмертно) — за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі[3]
  • Орден "За заслуги перед Запорізьким краєм" ІІІ ступеня (09 листопада 2016, посмертно) – за особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Вшанування пам'яті

Ім'я Героя вибито на одній із плит меморіалу загиблим працівникам МВС України у Києві на Солом'янській площі.

Лейтенант Богдан Завада навічно зарахований до списків військової частини 3029.

В жовтні 2015 року на території спеціалізованої школи І-ІІІ ступеню № 7 в місті Запоріжжя, де навчався Богдан, відкрито меморіальну дошку на його честь[5].

Вулиця Мікояна в Запоріжжі перейменована на вулицю Богдана Завади[6] [7].

Примітки

Джерела

Шаблон:Succession

Шаблон:- Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Герої України