Каплунов Дмитро Віталійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Каплунов Дмитро Віталійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях ( посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро́ Віта́лійович Каплуно́в (4 грудня 1980 — 1 грудня 2019, Донецька область, Україна) — полковник (посмертно) Служби безпеки України, учасник російсько-української війни, командир групи відділу Центру спеціальних операцій «А». Герой України (2019. посмертно).

З життєпису

Народився у сім'ї військових у невеличкому місті Великі Мости, що на Львівщині. Закінчив 9 класів Соснівської школи #13, після чого переїхав у Харків, де продовжив навчання у школі № 153 міста Харкова. Батько і молодший брат також військовослужбовці (батько — прикордонник).

У 2002 році з відзнакою закінчив Національну Академію прикордонних військ України імені Б.Хмельницького. З 2002 по 2004 роки проходив службу у КНЦ ДПСУ на посаді заступника командира роти. В 2004 році пройшов випробування і став співробітником ЦСО «А» СБУ (кінологічний відділ). З перших днів російсько-української війни є її учасником.

Загинув 1 грудня 2019 року в Донецькій області, поблизу села Староласпа Донецької області. За даними Юрія Бутусова, в ніч з 30 листопада на 1 грудня група спецпризначення «Альфа» СБУ виконувала бойову задачу з ведення розвідки і спостереження у «сірій зоні» в районі с. Староласпа. Вночі, під час переходу групи після виконання задач, стався підрив на міні. Внаслідок вибуху підполковник Каплунов загинув на місці, а ще двоє офіцерів зазнали поранень — Денис Волочаєв помер вже під час евакуації. Група забрала зброю та документи Дмитра Каплунова, а його тіло залишилося на місці вибуху і було захоплене бойовиками 1 ОМСБр.[1][2][3] Передача тіла українській стороні відбулася 7 грудня.[4]

31 травня 2021 року на фасаді школи № 153, де навчався Дмитро Каплунов, встановили меморіальну дошку[5].

Похований 5 грудня у 2019 році на Байковому кладовищі.

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (3 грудня 2019, посмертно) — за героїзм і особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6].
  • Орден «За мужність» III ст. (12 жовтня 2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків[7].

Примітки

Посилання

Шаблон:Succession Шаблон:Герої України

Шаблон:Учасники РУВ