Клепач Іван Титович

Іван Титович Клепач (2 жовтня 1891, с. Гурівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія — 1920) — офіцер армії УНР, активний учасник українських визвольних змагань 1917—1921 рр., голова Гурівської підпільної організації. Шаблон:Однофамільці

Життєпис

Згідно запису в метриці народився в родині Тита Даниловича і Євдокії Павлівни Кліпачів (Шаблон:Lang-ru). Батько володів 20 десятинами землі, мав 5 синів і 2 доньки. Іван Титович учасник першої світової війни. 1919 року спільно з В. Шклярем створив підпільну організацію на Катеринославщині. Тоді ж на чолі загону виступив проти радянської влади, а 1920 року приєднався до Степової дивізії, де командував куренем. Діяв у районі Олександрії, Єлисаветграда, Павлиша, ст. Лікарівки, с. Верблюжка|Верблюжки]], Червоної Кам'янки, Новогеоргіївська та інших населених пунктів. Ворог зазначав: «Большая банда Клепача именует себя петлюровцами… Имеет обоз, растянувшийся на полторы версты». Згідно з «Советской военной энциклопедией», наприкінці 1920 року «петлюрівський офіцер» С. Клепач керував полком (1500 осіб). 1921 року воював у загоні отамана Іванова, а 1922 року керував Гурівською підпільною організацією. Район відповідальності: Гурівка, Терни, Новогригорівка, Решетилівка, довколишні села та хутори. Арештований ЧК. За однією з версій вбитий. В літературі часто плутають з молодшим братом Сергієм, а іноді називають Ілля.

Джерела

• В. Г. Маруценко Боковенька 2019. Степовики, біографічний довідник. Книга 2. — Долинська, 2019. — С. 57—60.
• Гусейнов Г. Господні зерна: художньо-документальний життєпис: У 8 кн. — Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 2000—2004.
• Ламанов С. Гурівка. Села мого біографія: історично-краєзнавчий нарис / С. Ламанов, С. Ламанова. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2010. — 176 с. — ISBN 978-966-1588-33-1.
• Мельник О. Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919—1923) / О. О. Мельник. Кривий Ріг: Вид. Р. А. Козлов, 2018. — 294 с.
• Орел С. Про отамана і вчителя Сергія Клепача / На землі, на рідній… Книга 8. — Дніпропетровськ, 2014. — С. 85—94.