-
Ковєшніков Сергій Іванович
| Ковєшніков Сергій Іванович | |
|---|---|
 ПрапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Іва́нович Ковє́шніков (29 грудня 1962 — 29 серпня 2014) — прапорщик резерву Міністерства внутрішніх справ України.
Життєвий шлях
Народився у Воронежі (за іншими даними — у Житомирі), вся родина перебуває в Росії. 1980 року закінчив ЗОШ № 7 міста Житомир. Військовик, закінчив школу прапорщиків, служив у десантних військах. Проживав у Житомирі, працював в охоронних фірмах.
Відразу після російської інвазії до Криму пішов до військкомату, не взяли через вік. Пішов добровольцем, начальник майстерні технічної діагностики й ремонтних робіт, заступник командира 1-го взводу 3-ї розвідувальної роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Бірюк».
На околиці Червоносільського пожежна машина наштовхнулася на позицію російського танка Т-72 (6-а окрема танкова бригада збройних сил РФ), танк вистрелив прямою наводкою. Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя. «Тур» був у кабіні; загинув разом з «Редом», «Бані», «Восьмим», «Бірюком» (перебував усередині машини) та «Ахімом».
3 вересня тіло Ковєшнікова з тілами 96 інших загиблих привезено до дніпропетровського морга. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як невпізнаний захисник України.
Упізнаний за тестами ДНК, 17 березня 2015-го перепохований у Житомирі, Смолянське військове кладовище.
Без Сергія лишилися дружина, син 1996 р.н.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- 21 квітня 2017 року на фасаді житомирської ЗОШ № 7 імені В. В. Бражевського відкрито меморіальну дошку випускнику Сергію Ковєшнікову.