-
Колотило Олександр Ілліч
| Колотило Олександр Ілліч | |
|---|---|
 Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Колотило Олександр Ілліч (1979-2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1979 року в Банилові. Проживав в селі Банилів Вижницького району. 1996 року закінчив Банилівську ЗОШ; в 1997—1998 роках проходив строкову службу, старший сержант. Здобув професію помічника машиніста; працював різноробочим.
8 квітня 2014 призваний до Збройних Сил України. Військовик 1-го батальйону 80-ї бригади, гавбична батарея. 13 липня 2014-го від нього був дзвінок додому — приблизно в районі бази Орєхово біля Луганська, повідомив, що вирушив із загоном на завдання, ще один дзвінок увечері того ж дня, повідомив, що по них стріляють з «градів» і живими вони напевно не повернуться. Є певні дані, що автомобіль з військовими горів, але був час урятуватися. Наступного дня Розкігне було звільнено від бандформувань.
Вважався зниклим безвісти.
За іншою інформацією: Загинув 13 липня 2014 р. в районі с. Розкішне, Лутугинський район, Луганська область у бою під час операції з розблокування оточеного терористами міжнародного аеропорту Луганська. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з Лутугине на луганський аеропорт та була обстріляна з протитанкової зброї. Разом з Олександром загинули старший сержант А. Альошин, сержант І. Діяконюк та солдат П. КоноплевШаблон:Fact.
Залишились батьки, брат, дружина Олеся та дві донечки — Анжеліка й Олександра.
Нагороди та вшанування
- 8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- в липні 2016-го у Банилові відкрито пам'ятну дошку чести Олександра Колотила.
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).