Колтун Володимир Михайлович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колтун Володимир Михайлович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Миха́йлович Колтун — український військовик, молодший сержант, радіотелефоніст гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, 2-ї артилерійської батареї, 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.

Життєпис

Володимир Колтун народився 24 липня 1978 року в селі Полоничі Буського району Львівської області. Здобув фах токаря.

В травні 2014 року Володимир Колтун мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив в 24-ій Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року Володимир Колтун брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Без Володимира лишились мама Надія Колтун, дружина Оксана і двоє дітей — з них донька Соломія.

Обставини загибелі

11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блок-пост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Володимир Колтун.[1]. Понад 100 днів вважався зникоим безвісти. Станом на серпень 2014 року перебував у списку полонених.

З допомогою експертизи ДНК було встановлено — Володимир Колтун похований на Кушугумському кладовищі Запоріжжя, як невідомий боєць під номером 2572.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[2].

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ