-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Копус Олександр Олегович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Копус
Копус Олександр Олегович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Копус Олександр Олегович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Олександр Копус народився 1999 року у Вишгороді, дорослим жив в Козаровичах, що у Київській області. Працював експедитором. У 2018 році був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. Перші п'ять місяців ніс службу у військовій частині у селі Шипинці на Хмельниччині. Потім підписав 3-річний контракт із ЗСУ, потрапив до складу 72-ї окремої механізованої бригади. У 2020 році, під час виконання бойового завдання Олександр Копус отримав поранення. Російське вторгнення в Україну розпочалося за 5 днів до закінчення контракту. Разом із співслуживцями браву участь у бойових діях на Київщині. Загинув у ніч з 6 на 7 березня поблизу села Мощун. Під час наступу ворогів міномет «Молот" (М 120-15) не витримав навантаження і його розірвало. Олександру Копусу, який з побратимами перебував біля нього, відірвало ноги[1].

Родина

Разом з дружиною Юлією виховував двох доньок. Молодша Валерія народилася напередодні російського вторгнення в грудні 2021 року.

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ