-
Коростельов Євген Володимирович
| Коростельов Євген Володимирович | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Євге́н Володи́мирович Коростельо́в (, Суми — Шаблон:ДС, Харків) — полковник Збройних сил України, командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади (09—11.2019), начальник артилерії 25-ї окремої повітрянодесантної бригади (201?—09.2019). Учасник російсько-української війни. Загинув внаслідок підриву на міні.
З життєпису
Народився 9 жовтня 1978 року в м. Суми[1][2][3].
Закінчив в Сумах школу №18, вступив до Сумського інституту ракетних військ та артилерії[3]. Після випуску прийшов на службу до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади на посаду командира взводу управління самохідної артилерійської батареї[4][3]. Продовжував служити у 25-й бригаді, і станом на січень 2013 року, підполковник Коростельов — командир самохідно-артилерійського дивізіону бригади[5][6].
Російсько-українська війна
Війну 2014 року Євген зустрів у званні полковника[2]. Ставши командиром бригадної артилерійської групи, з 22 червня по 22 липня брав участь в операції з блокування та визволення міст Лисичанськ та Сєвєродонецьк Луганської області. Самохідно-артилерійський дивізіон під керівництвом Коростельова підтримував вогнем парашутно-десантні підрозділи бригади та придані підрозділи інших частин[1].
Також брав участь в операціях з визволення населених пунктів Рубіжне, Красний Лиман, Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Шахтарськ, Вуглегірськ, Нижня Кринка[1].
З 15 січня по 20 березня 2015 року брав участь у боях в районі населених пунктів Донецької області: Олександрівка, Авдіївка, Опитне, Водяне, опорний пункт «Зеніт». 22 січня 2015 року ударами артилерії було знищено два танки, бойову машину піхоти, бронетранспортер та чотири протитанкові гармати з розрахунками та тягачами противника, а також чотири автомобілі та склади з артилерійськими боєприпасами в селищі Спартак, значну кількість особового складу противника. Під час бойових дій поблизу Спартака офіцер дістав контузію[1].
Шаблон:Сіра галерея Станом на листопад 2018 року був начальником артилерії — заступником командира 25-ї окремої повітрянодесантної бригади[7].
Восени 2019 року був призначений командиром 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Одні джерела говорять, що призначення відбулося у вересні, інші — у кінці жовтня[8][9].
10 листопада 2019 року у присутності фронтових кореспондентів оглядав ввірену йому ділянку фронту в районі Богданівки і Петрівського після відведення військ[10].
12 листопада 2019 року дістав поранення поблизу Новотроїцького, неподалік від третьої ділянки розведення сил поблизу Петрівського[4]. Отримав мінно-вибухову травму разом із ще одним військовослужбовцем: вони виконували бойове завдання в глибині ротних та опорних пунктів і підірвалися на невідомому вибуховому пристрої, одному з них відірвало стопу й перебило гомілку, в іншого — відкритий перелом колінного суглоба й множинні вогнепальні осколкові поранення ноги[11][8] Були також інші пояснення — що троє офіцерів бригади дістали поранення внаслідок ворожого обстрілу з АГС-17[8]. Згодом з'явилося підтвердження, що саме Євгену довелось ампутувати праву стопу[4].
Коростельов був доправлений до лікарні, стан — стабільний[8]. 13 листопада Коростельова доправили до Харкова, у військово-медичний клінічний центр Північного регіону, де йому виконали низку операцій. Згідно з повідомленням, його кінцівку змогли врятувати, інша — була ампутована після поранення[12]. За повідомленням в.о. провідного хірурга центру Сергія Шипілова, наслідком вибуху було масове тяжке пошкодження легень, його серцева діяльність підтримувалась постійно введенням розчину вазопресорів, які утримували тиск, з 17 листопада розвинулась висока гіпертермія, яка було проявом цього ускладнення від легень[2].
Помер близько 04:00 ранку 19 листопада 2019 року у Харкові, не приходячи до свідомості[11][2]. Він став другим командиром бригади у Збройних силах України, який загинув під час війни на Донбасі: у 2014 році загинув комбриг 51-ї бригади Павло Півоваренко[11].
20 листопада 2019 року був похований в Сумах. Церемонія прощання почалася із заупокійної літії у Свято-Воскресенському соборі ПЦУ, потім траурна церемонія пройшла вулицею Соборною, після чого прощання продовжилося в будівлі колишнього артучилища — кадетського корпусу, в якому Євген здобув професію військового. Труну з тілом на гарматному лафеті доставили на Алею Слави центрального кладовища м. Суми, де відбулася церемонія поховання з військовими почестями[13][3].
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького II ступеня (19 листопада 2019, посмертно) — за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.[14]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 липня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[15]
- Нагороджений відомчими заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України, у тому числі нагрудним знаком «За військову доблесть», медалями «20 років сумлінної служби», «За сумлінну службу» II та III ст., пам'ятним нагрудним знаком «Воїн-миротворець».
Вшанування
- Посли Франції, Німеччини, Великої Британії та США висловили співчуття з приводу смерті Євгена Коростельова. Про це повідомили посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, посол Великої Британії Мелінда Сіммонс[16].
- Тимчасовий виконувач обов'язків командира 25-ї повітрянодесантної бригади Роман Забродський сказав: «Це була неординарна людина. Про це скаже вам, однозначно, кожен, кого ви запитаєте. І на фоні цього, на фоні його неординарності, і рішень, прийнятих ним у різних ситуаціях, так, можна без сумнівів сказати, що це був легендарний полковник»[2]
- 29.01.2021 року на фасаді Сумської загальноосвітньої школи № 18, де навчався Євген Коростельов, було встановлено меморіальну дошку. Пам'ять загиблого українського захисника вшанували його батьки, дружина, діти, представники органів місцевої влади, бойові побратими та військовослужбовці Сумського гарнізону[17].
Примітки
Посилання
- Героєм жив, служив та воював… // Інформагентство «АрміяInform», 19 листопада 2019.
- Коростельов Євген Володимирович // Книга пам'яті
Інтерв'ю
- Тетяна Заріцька, «…лише звуки вогню, в якому корчилася понівечена військова техніка чулися навкруги» // Десантно-штурмові війська України, 5 листопада 2018.
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3
http://www.dshv.mil.gov.ua/licari-ordena-bogdana-xmelnickogo
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4
https://www.5.ua/suspilstvo/tse-buv-lehendarnyi-polkovnyk-komandyra-128-i-hirsko-shturmovoi-bryhady-pokhovaiut-zavtra-v-sumakh-203103.html
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3
https://sm.suspilne.media/news/47922
- ↑ 4,0 4,1 4,2
https://www.depo.ua/ukr/war/artilerist-i-boyoviy-ofitser-khto-takiy-komandir-128-i-brigadi-korostelov-yakomu-na-donbasi-vidirvalo-nogu-201911141062683
- ↑
http://old.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?art_id=246009831&cat_id=248446167
- ↑
https://mil.in.ua/uk/vdv-znovu-striliaiut-z-sau-nona/
- ↑ Тетяна Заріцька, «…лише звуки вогню, в якому корчилася понівечена військова техніка чулися навкруги» // Десантно-штурмові війська України, 5 листопада 2018
- ↑ 8,0 8,1 8,2 8,3
https://novynarnia.com/2019/11/12/stan-poranenogo-biytsya-yakiy-pidirvavsya-pid-novotroyitskim-vazhkiy/
- ↑
https://dnipro.depo.ua/ukr/dnipro/desantnik-z-dnipropetrovshchini-ocholit-legendarnu-brigadu-na-zakarpatti-201910221049124
- ↑
https://novynarnia.com/2019/12/01/zagibli-geroyi-listopada-2019/
- ↑ 11,0 11,1 11,2
https://www.bbc.com/ukrainian/news-50471032
- ↑
https://novynarnia.com/2019/11/14/vryatuvati-kintsivku/
- ↑
https://novynarnia.com/2019/11/20/u-sumah-poproshhalisya/
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://bykvu.com/ua/bukvy/posli-francii-nimechchini-britanii-ta-ssha-spivchuvajut-smerti-kombriga-korostelova/
- ↑
https://censor.net/ua/photo_news/3244933/u_sumah_vidkryly_memorialnu_doshku_zagyblomu_v_zoni_oos_komandyru_128yi_ogshbr_korostelovu_fotoreportaj