Котенко Сергій Леонідович

Сергій Котенко Сергій Леонідович Котенко
ГенералШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сергій Леонідович Котенко (16 липня 1967, м. Гайсин, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 9 березня 2022, під м. Запоріжжя, Україна) — генерал Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (16 березня 2022, посмертно).

Життєпис

Сергій Котенко народився 16 липня 1967 року у місті Гайсині Вінницької області.

У 1989 році закінчив Кам'янець-Подільське вище військове інженерне командне училище. Проходив службу на інженерних посадах, був направлений на службу в м. Мирний в Якутії. Від 1992 року проживав із родиною у м. Гайсині. Був командиром взводу, очолював навчальний курс. Прослужив в армії 22 роки.

У 2014—2015 роках очолював Гайсинську РДА, згодом повернувся на військову службу.

Командир батальйону 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи». Брав участь в Антитерористичній операції та Операції Об’єднаних сил на сході України. Військовий позивний — «Ратибор». Тримав рубежі м. Попасна Луганської області (2015—2016), с. Водяне Донецької області (2017—2018), смт Станиця Луганська Луганської області (2019—2020), поряд із м. Світлодарськ Донецької області (2020—2021).

З 24 лютого 2022 року приймав участь у російсько-українській війні. Завдяки його мужнім діям та особистій рішучості було знищено кілька колон ворожої техніки.

Загинув 9 березня 2022 року в бою з російськими окупантами під Запоріжжям. Похований 11 березня у місті Гайсин Вінницької області. За два дні до цього, у боях під Миколаєвом, поліг його брат — Олександр Котенко, який служив у батальйоні «Айдар».

У Сергія Котенка залишився син Ростислав, також офіцер Збройних сил України та онук.

Нагороди

• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (2019) — за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність.
• Медаль за 5,10,15,20 років сумлінної служби.
• Медаль ветеран війни 25 років сумлінної служби.
• Нагрудний знак за воїнську доблесть і честь.
• Нагрудний знак за зміцнення обороноздатності України.
• Медаль 10 років ЗСУ.
• Нагрудний знак Учасник АТО.
• Нагрудний знак козацький хрест 1,3, ступенів.
• Нагрудний знак за воїнську доблесть.

Вшанування пам'яті

• 29 квітня 2022 року рішенням Вінницької міської ради були перейменовані: вулиця Кутузова на вулицю Братів Котенків; провулок Кутузова на провулок Братів Котенків.

Джерела

• Трудько, В. «Добре, що я встиг сказати татові, як сильно його люблю». Син полковника Котенка ділиться зворушливими спогадами про батька // Експрес. — 2022. — 5 квітня.
• На війні загинув командир батальйону «Вінницькі скіфи» полковник Сергій Котенко // Новинарня. — 2022. — 10 березня.
• В останню путь провели двох військових — Сергія Котенка та Ольгу Свіргун: Світла пам'ять. Герої не вмирають // Слово Невс. — 2022. — 12 березня.
• Заикований, І. Котенко Сергій // Реал. — 2015. — 17 червня.
• Чалий Д., Коваленко, С. Щоб боротися з рашистами, командир «дев'ятки» полковник Сергій Котенко залишив крісло голови райдержадміністрації… // АрміяInform — 2022. — 17 березня.
• «Я поклявся захищати Україну і виховати свого сина патріотом, яким був його дід» — син загиблого Героя України

Шаблон:Герої України Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub