Курач Валерій Адамович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курач Валерій Адамович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Вале́рій Ада́мович Ку́рач (12 червня 1976) — український військовик, полковник, учасник російсько-української війни. Командир 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України (2016—2019).Шаблон:Уточнити Позивний «Самара».[1]

Біографія

У 2012 році підполковник Курач керував зведеним батальйоном під час навчань на Широкому Лані.[2]

Російсько-українська війна

1 березня 2014 року 79-та окрема аеромобільна бригада висунулася з Миколаєва в бік Красноперекопська. Вночі частина дійшла до Чаплинки в очікуванні подальшого наказу до входу в Крим[3]. За особистим проханням Курача, майор Дмитро Марченко виїхав з метою розвідки в район Перекопського валу та Джанкойського аеродрому. Через велике скупчення російських військ на кордоні АР Крим і Херсонської області операція була скасована і прорив до Красноперекопську не відбувся.[4]

В березні 2014 року разом з частиною знаходився на блокпостах по межі із загарбаним Російською федерацією Кримом — в селах Ставки й Преображенка Каланчацького району.

В період з 3 по 5 червня 2014 року очолив визволення Красного Лиману підрозділами 79 бригади.Шаблон:Джерело

З 12 червня по 5 серпня 2014 року організовував та очолював оборону вздовж Державного кордону.Шаблон:Джерело

Курач планував та узгоджував план виходу з оточення з Муженком; відмовив бойовикам в наданні «зелених коридорів» та повів угруповування на прорив, на зустріч 95-й бригаді, яка наводила переправу.Шаблон:Джерело

Жовтень-листопад 2014 — оборона Донецького аеропорту. В січні 2015 року разом із підрозділами бригади брав участь у деблокуванні Донецького аеропорту.Шаблон:Джерело

Станом на квітень 2019 року вже не був командиром 79-ї бригади, перебував в запасі у чині полковника.[5][6]

Діяльність

Політична

У лютому 2018 року Курач виступив на підтримку міського голови Одеси Геннадія Труханова[7].

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[8]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[9]

Цитати

Під час боїв на російському кордоні, коли українські війська обстрілювали зі своєї території Збройні сили РФ, у зверненні до Віктора Муженка:[10]

Я не могу смотреть на то как ребят расстреливают «Градами», а они не могут дать ответ! Дайте мне приказ начать третью мировую войну, дайте мне приказ.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ