-
Куценко Сергій Вікторович
| Куценко Сергій Вікторович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Ві́кторович Куце́нко (4 грудня 1981 — 3 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.
Життєвий шлях
Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Закінчив Сумське училище професійної підготовки працівників міліції. Познайомився з працівницею лікарні Мариною, незабаром побралися.
З жовтня 2010 року працював електрогазозварником в об'єднаному цеху двоокису титану на ПАТ «Сумихімпром».
В березні 2014 року мобілізований, механік-водій-кранівник, 9-та реактивна батарея 3-го реактивного артилерійського дивізіону, 27-й реактивний артилерійський полк. Коли прийшла повістка, відмовився переховуватися. З літа 2014-го перебував у складі підрозділу в зоні бойових дій. Не завжди відповідав на дзвінки, а 3 вересня перетелефонував усім родичам та знайомим, відповідав на усі дзвінки.
3 вересня 2014-го загинув під час обстрілу з території РФ із РСЗВ «Смерч» базового табору 27-го полку під Старобільськом — згорів із своїм «Ураганом» в ангарі.
Без Сергія лишились дружина Марина та син Руслан 2010 р.н.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно, 2.12.2015)