Кісельов Ігор Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кісельов Ігор Олександрович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

І́гор Олекса́ндрович Кісельо́в (, м. Одеса, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Крива Лука, Донецька область, Україна) — майор (посмертно) Збройних сил України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Життєпис

Народився 1988 року в Одесі. Після закінчення спеціалізованої школи № 117 вирішив продовжити сімейні традиції, ставши військовим.

2005 вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Після розформування закладу переведений у Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який закінчив 2009 року за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів».

Проходив службу на різних офіцерських посадах у ЗС України, зокрема, — командира взводу охорони в окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ, офіцера відділу та офіцера-співробітника військової частини А2245 (10-й окремий загін спецпризначення ГУР МОУ). Мешкав у місті Києві.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував спецзавдання на території проведення антитерористичної операції.

30 червня 2014, під час виконання бойового завдання, потрапив у засідку біля села Крива Лука Лиманського району Донецької області, смертельно поранений снайпером у груди.

Похований 3 липня на Другому християнському цвинтарі міста Одеса. Посмертно присвоєне військове звання майора.

Залишились мати, Гончарова Ірина Володимирівна, в Одесі та дружина у Києві.

Нагороди та вшанування

  • Орден «За мужність» I ступеня (15 липня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[1]
  • В Одесі пров. 5-й Чапаєвський перейменовано на провулок Кисельова Ігоря .

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ