-
Лавренчук Віктор Іванович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>BunykBot м (Виправлена суміш розкладок) |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
}} | }} | ||
{{Однофамільці|Лавренчук}} | {{Однофамільці|Лавренчук}} | ||
'''Віктор Іванович Лавренчук ''' (*[[7 жовтня]] [[1986]], [[Дьйор]] — †[[8 грудня]] [[2014]], передмістя [[Донецьк]]а, похований у [[Рудівка (Прилуцький район)|Рудівці]]) — [[старший солдат]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Доброволець [[1-а окрема гвардійська танкова бригада (Україна)|1-ї окремої танкової бригади]]. | '''Віктор Іванович Лавренчук ''' (*[[7 жовтня]] [[1986]], [[Дьйор]] — †[[8 грудня]] [[2014]], передмістя [[Донецьк]]а, похований у [[Рудівка (Прилуцький район)|Рудівці]]) — [[старший солдат]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Доброволець [[1-а окрема гвардійська танкова бригада (Україна)|1-ї окремої танкової бригади]]. Старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. | ||
== Біографія == | == Біографія == | ||
Версія за 06:01, 30 січня 2023
| Лавренчук Віктор Іванович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Віктор Іванович Лавренчук (*7 жовтня 1986, Дьйор — †8 грудня 2014, передмістя Донецька, похований у Рудівці) — старший солдат Збройних сил України. Доброволець 1-ї окремої танкової бригади. Старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой АТО.
Біографія
Народився в Угорщині, в родині Івана та Катерини Лавренчуків, один із чотирьох дітей.
Здобув вищу освіту.
2004—2006 — служив у Військово-морських силах України. Ідейний націоналіст, член ВО «Свободи» (з 2013). Брав активну участь у Революції гідності.
З початком агресії РФ в Україну — доброволець Збройних сил України, старший навідник мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.
Брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону у березні 2014, згодом — активний учасник боїв за Луганський аеропорт, де дістав поранення від уламка ракети «Граду». Воював у Сабівці та Щасті на Луганщині, з початку грудня 2014 — у селищі Піски, де загинув від прямого влучення снаряду під час прикриття українського гарнізону в аеропорту міста Донецьк. Тоді ж полягли Валентин Бойко та В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.
Похований у Рудівці.
Сімейний стан
Одружений, виховував сина (2009 року народження).
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» [2].
Вшанування пам'яті
На центральній стіні Прилуцького агротехнічого коледжу 29 квітня 2015 встановлено меморіальну дошку на честь Віктора Лавренчука, у фоє коледжу облаштований куточок слави воїнів АТО, в якому міститься розділ пам'яті героя з Рудівки. Участь у відкритті дошки взяв лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня[3][4].
Джерела
- У боях під Пісками загинув «свободівець» Віктор Лавренчук
- Сіверщина: "Віктор Лавренчук із передової: «Ми переможемо й будемо справжніми господарями на своїй землі!»
- 5 канал: На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках
Посилання
- Лавренчук Віктор Іванович // Книга пам'яті загиблих
- Лавренчук Віктор Іванович // Український меморіал
Примітки
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://chor.gov.ua/nasha-diyalnist/novini/item/12017-deputaty-oblasnoi-rady-vshanuvaly-pam-iat-anatoliia-melnyka-ta-ze
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/08/dzvin-pamyati-prolunav-dvanadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-ta-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube