Лапін Ігор Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовик Шаблон:Депутат Шаблон:Однофамільці Шаблон:Без виносок І́гор Олекса́ндрович Ла́пін (28 травня 1969, смт.Іваничі Волинської обл.) — український юрист, депутат Верховної Ради України VIII скликання, військовик. В період війни на сході України командував 2-ю штурмовою ротою «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ, сформованої переважно з добровольців Волині. До війни працював адвокатом, був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Життєпис

Народився 28 травня 1969 року в смт Іваничі, Волинської області, Україна. У 1986 році закінчив середню школу № 1 м. Ковель. У тому ж році вступив на історичний факультет Луцького педінституту, провчившись рік, пішов служити в армію.

1988—1992 роки — Шаблон:Не перекладено (КВВПАУ), офіцер з вищою військовою спеціальністю «соціальний педагог». Отримав диплом з відзнакою.

У 1992 році склав присягу народу України.

1992—1996 р. — проходив службу у складі аеродромної експлуатаційної роти військового аеродрому міста Луцька (в/ч 42198, був заступником командира аеродромної експлуатаційної роти). Отримав звання старшого лейтенанта. Звільнився в запас, за станом здоров'я.

1993—1997 рр. навчався у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (спеціальність — правознавство, отримав кваліфікацію — юрист).

1997—2014 рр. працював адвокатом Волинської обласної колегії адвокатів, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Із грудня 2013 року брав активну участь в Революції Гідності, був рядовим бійцем 12 сотні Самооборони Майдану.

У червні 2014 р. — прийнятий на службу в ЗСУ (доброволець).

2017 р. — отримав звання капітан.

Російсько-українська війна

З червня 2014 р. — учасник АТО, обраний бійцями командиром 2-ї штурмової роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» (в/ч ПП В 0624), який підпорядкований ЗСУ. Більш відомий під псевдонімом «Зола», у зв'язку із цим, в подальшому, роту називали «золушки».

За час проведення АТО відзначився як професійний та відповідальний командир. Користується авторитетом у своїх бійців. Під його керівництвом було звільнено 8 населених пунктів в Луганській області, зокрема Щастя, Георгіївка, Лутугине, Успенка, Новосвітлівка та Хрящувате, та інші стратегічно важливі об'єкти.

Штурмовий підрозділ «Золи» брав участь у звільненні Красного Яру, а під час операції зі звільнення Вергунського роз'їзду біля Луганська знищив бійців групи спецпідрозділу по боротьбі з тероризмом РФ «Гюрза» та частину групи підрозділу «Бетмена».[1]

Операція зі звільнення населеного пункту Георгіївка, під керівництвом «Золи» відзначається, як прорив блокади Луганського аеропорту.

Після бою за Хрящувате перебував на лікуванні у військовому госпіталі. Потім повернувся в зону проведення АТО, перебував на Луганській ТЕЦ, брав участь в обороні Щастя.

Після обрання народним депутатом України їздить в зону АТО допомагає бійцям, передає навички та досвід ведення військових операцій.

Громадська та політична діяльність

У 2010 році Ігор Лапін балотувався на посаду Ковельського міського голови за підтримки «Селянської партії».

Із грудня 2013 року перебував на Майдані, був активним учасником революційних подій зими 2013—2014 року, був членом Громадського формування із охорони громадського порядку «Самооборона»[2].

З 14 серпня 2014 року — член Військової Ради Політичної Партії «Народний фронт»[3].

На жовтневих парламентських позачергових виборах у 2014 році балотувався у Верховну Раду України за підтримки «Народного фронту» по одномандатному мажоритарному округу № 22 м. Луцьк.

Безпартійний. Член фракції «Народний Фронт». Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Виступає за патріотичне та військове виховання, за створення територіальних оборонних загонів і резервної армії. Відстоює інтереси держави в питаннях приватизації ключових об'єктів. Виступає за визнання Росії державою-агресором та факту війни на території України.

Співавтор таких законопроєктів як: «Про денонсацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки», «Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації», «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо удосконалення законодавства про тимчасово окуповані території», «Про територіальну оборону України», «Про припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією», тощо.

Оцінки

За даними аналітиків ІА "Слово і діло" станом на січень 2019 року, за час перебування на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ Ігор Лапін зміг виконати 44% своїх обіцянок (12), а 6 провалив. До провалених обіцянок належать: голосувати за відставку генерального прокурора Віталія Яреми, не голосувати за незбалансований держбюджет, голосувати за зняття недоторканності з будь-якого депутата (не голосував за Дмитра Колєснікова).[4]

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5]
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[6]
  • Відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За сприяння воєнній розвідці України» І ступеня.
  • Відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня.
  • Відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Євген Березняк».
  • Нагороджений вогнепальною зброєю від Міністра внутрішніх справ України.

Примітки

Посилання

Шаблон:Депутати ВРУ-8 Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Волиняни у складі «Айдару» під Луганськом знищили бійців російського елітного спецназу. 9 серпня 2014 [1]
  2. ↑ http://samooborona.volyn.ua/news/pid-hasla-slava-ukrajiny-samooboronivtsi-vitaly-ihorya-lapina-z-peremohoyu/

  3. ↑ http://nfront.org.ua/komanda/chleni-vijskovoji-radi

  4. ↑ https://www.slovoidilo.ua/2019/01/25/stattja/polityka/obicyanky-krayiny-chudes.-yak-pracyuye-narodnyj-deputat-ihor-lapin

  5. ↑ Указ Президента України № 957/2014 від 26 грудня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України» .
  6. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Лапін_Ігор_Олександрович&oldid=6768