-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ларін Микола Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ларін Микола Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ларін Микола Володимирович — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився Микола Ларін 8 травня 1975 року в місті Устилуг Володимир-Волинського району. Ще у дитинстві залишився круглим сиротою. Закінчив місцеву школу, працював у ТзОВ «П'ятидні» простим робітником.[1] Під час третьої хвилі мобілізації призваний до збройних сил, був направлений до 93-ї окремої механізованої бригади.[2] Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії, у тому числі в обороні Донецького аеропорту. 30 листопада Микола Ларін під час артилерійського обстрілу біля села Опитне в районі Донецького аеропорту отримав осколкові поранення, несумісні із життям.[2] Після отримання звістки про загибель Миколи Ларіна працівники міської ради спочатку не знали, кому із рідних повідомляти про загибель воїна, оскільки на сході України воює також його двоюрідний брат, що має таке ж прізвище.[1]

Удома у загиблого бійця залишились дружина та двоє дітей — дочка і син.[2]

Похований Микола Ларін на кладовищі у рідному місті Устилуг.[2][1]

Нагороди

4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ