-
Логвиненко Василь Васильович
| Логвиненко Василь Васильович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Васи́ль Васи́льович Логвине́нко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
Сирота. Працював на Нікопольському заводі технологічного оснащення. Мобілізований навесні 2014 року. Вважав за честь воювати за свою країну. Солдат, кулеметник, 93-тя окрема механізована бригада, псевдо «Бабай».
У липні побував удома в короткотерміновій відпустці, розписався з громадянською дружиною, із якою проживали вже 12 років, дітей завести не вдавалося. Увечері 28 серпня дружині вдалося додзвонитися до Василя та повідомити про свою вагітність.
Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки поруч зі ставком від вибуху міни. Загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на грудень 2016 року не ідентифіковані.
Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014 року. Впізнаний за експертизою ДНК.
Залишилася вагітна дружина Марина, вже після смерті Василя народилися двоє дітей — Мирослав та Соломія.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]