-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Луньов Ігор Васильович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луньов Ігор Васильович
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці І́гор Васи́льович Луньо́в (Шаблон:Н ) — український кадровий військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України.

Життєпис

Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище[1].

У 2001—2003 роках — командир 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Згодом — заступник начальника штабу 6-го армійського корпусу.

Станом на червень 2014 — заступник командувача Високомобільних десантних військ з бойової підготовки. Станом на серпень 2015 — начальник штабу — перший заступник командувача ДШВ.

Здійснював планування й керівництво підрозділами десантних військ під час звільнення від російсько-терористичних угруповань населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Жданівка, Нижня Кринка, а також особисто очолював операції зі знищення бойовиків на блокпостах і в районах їхнього базування.

З 3 жовтня 2014 року безпосередньо керував угрупованням сил і засобів, що обороняли міжнародний аеропорт «Донецьк». Підрозділи під його безпосереднім керівництвом щоденно відбивали до 6-ти атак супротивника. За весь період оборони аеропорту знешкоджено до 5-ти складів боєприпасів російсько-терористичних угруповань, понад 6 вогневих точок мінометів та бойових машин. Знешкоджено понад 70 % особового складу підрозділів терористів «Гіві» та «Мотороли».

З моменту створення Сил спеціальних операцій у січні 2016 року призначений командувачем ССО. Шаблон:Цитата

Під час інавгурації президента Зеленського Луньов не віддав йому військове вітання, як це передбачується Статутом. В липні 2019-го генерал-лейтенант пояснив цю ситуацію «рефлекторною необережністю», пояснивши, що не варто шукати додаткового змісту в цій події[2].

25 серпня 2020 року, згідно Указу Президента України № 357/2020 був звільнений з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України[3].

Серед вірогідних причин відставки називалася незадовільна діяльність генерала Луньова на посту командувача ССО. Шаблон:Цитата

Сім'я

Разом із дружиною виховує доньку.

Військові звання

  • полковник
  • генерал-майор (14.10.2015)[4]
  • генерал-лейтенант (05.12.2017)[5]

Нагороди

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ