-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Луців Сергій Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Луців
Сергій Олександрович Луців
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Лу́ців Сергі́й Олекса́ндрович (29 березня 1982, м. Кривий Ріг — 10 листопада 2022, м. Бахмут[1]) — український військовик, солдат; захисник територіальної цілісности і суверенітету України під час повномасштабної російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року; загинув у бою поблизу м. Бахмут Бахмутського району Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил Російської Федерації.

Біографія

Народився 29 березня 1982 року в місті Кривому Розі, що на Дніпропетровщині[1]. У 1997 році закінчив Криворізьку загальноосвітню школу № 68 на мікрорайоні Гірницький, де він і проживав[2]. Потім вступив до Автодорожнього технікуму, який закінчив у 2001 році та отримав спеціальність «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». Далі протягом 6 років (з 2001 до 2006) навчався в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. У 2020 році став директором фірми ТОВ «Фарм-Вектор Центр» (працював торговельним представником)[3]Шаблон:?.

Військова служба

10 квітня 2022 року вступив до лав Збройних сил України[3]. Служив у військовій частині А0536 53-ої окремої механізованої бригади[4].

Загибель

10 листопада 2022 року[1], виконуючи бойове завдання за призначенням, у ході ведення бойових дій Сергій Луців загинув під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил Російської Федерації. Про це стало відомо у соціальних мережах уже 15 листопада[5].

За заповітом загиблого, в Одесі його тіло було кремовано[3].

Сім'я

Залишилися дружина (Любов Олександрівна) та двоє неповнолітніх дітей[4]. Є сестра[5].

Вшанування пам'яті

19 листопада 2022 року відбулась церемонія прощання з Героєм на Алеї Слави, що розташована в Металургійному районі Кривого Рогу[3], де також його було нагороджено нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно)[1].

28 липня 2023 року указом Президента України посмертно удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня[6].

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ