-
Мазур Віталій Віталійович
| Мазур Віталій Віталійович | |
|---|---|
| Файл:UA-OR8-MSSGT-GSB-H(2015).png Старший прапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
.png){kind=link}
Шаблон:Однофамільці Віта́лій Віта́лійович Ма́зур ( — Шаблон:ДС) — старший прапорщик Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Пройшов строкову службу, війська спецпризначення у Кіровограді, згодом лишився у десантних військах. Старшина розвідроти, начальник продовольчого складу, певний час служив у в/ч А1910 — район Корбутівки — старшиною 3-ї аеромобільної роти. Перед початком військових дій призначений головним старшиною 13-го батальйону.
Старший прапорщик, головний старшина 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, з 8 березня 2014 року виконував бойові завдання — спочатку у Криму, потім на Сході.
Зазнав важкого поранення голови 22 січня 2015-го у бою в між Спартаком — Сєверне. Перебував у комі, помер в лікарні Димитрове на Донеччині.
Похований 26 січня 2015-го у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.
Без Віталія лишились дружина та двоє дітей шкільного віку.
Нагороди та вшанування
- Нагороджений відзнакою Медаль «15 років Збройним Силам України».
- Нагороджений відзнакою Медаль «За сумлінну службу» ІІІ ступеня.
- Нагороджений відзнакою «Пам'ятний знак «За воїнську доблесть».
- Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[2][3].
Примітки
Посилання
- Мазур Віталій Віталійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Мазур Віталій (28.01.2015) // Житомирська ОДА.