Марк Фабій Вібулан

Марк Фа́бій Вібула́н (Шаблон:Lang-la; 524 до н. е. — 477 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 483 та 480 років до н. е.

Життєпис

Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Цезона Фабія Вібулана. Про молоді роки немає відомостей. У 483 році до н. е. Марка обрали консулом (разом із Луцієм Валерієм Потітом Публіколою). На цій посаді з успіхом воював проти етруського міста Вейї та вольсків.

У 480 році до н. е. вдруге став консулом (разом з Гнеєм Манлієм Цинціннатом). Продовжував війну проти Вейї. У вирішальній битві спочатку римляни зазнали втрати, серед яких був й брат Марка Фабія — Квінт, але все ж таки разом із Цинціннатом розбив вейянців. Сенат надав йому право на тріумф, від якого Марк відмовився через смерть брата.

У подальшому 477 року до н. е. Марк Фабій Вібулан взяв участь у битві Фабіїв проти Вейї при Кремері, де й загинув.

Джерела

• Friedrich Münzer: Fabius 159). In: Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft. Bd. VI 2. Stuttgart 1907. Sp. 1873—1880. Шаблон:Ref-de
• T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. Шаблон:Ref-en