-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Марченко Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Інші значення Шаблон:Otherpersons

Шаблон:Депутат Марченко Олександр Олександрович Шаблон:Життєпис — український підприємець та політичний діяч, народний депутат України 8-го скликання.

Освіта вища. Був генеральним директором ТДВ «Білоцерківський кар'єр», членом політичної партії ВО «Свобода». Жив у місті Біла Церква, Київська область.

З 27 листопада 2014 року по 29 серпня 2019 року — народний депутат України, обраний по Виборчому округу № 90, Київська область. Був головою підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У політиці

На виборах до Верховної Ради України 2012 року балотувався в окрузі № 90 (Біла Церква) від ВО «Свобода»[1]. За даними мокрих протоколів виборчих дільниць здобув перемогу на окрузі, випередивши провладного кандидата Віталія Чудновського, однак через фальсифікацію результатів на користь останнього окружною виборчою комісією так і не став депутатом попри судове оскарження фальсифікацій[2][3][4][5]. На доцільність визнання результатів виборів недійсними на окрузі № 90 у той час вказували зокрема заступниця голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та місія спостерігачів Світового конгресу Українців[6][7].

На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року знову балотувався за округом № 90 від ВО «Свобода»[8], де здобув перемогу, отримавши 23,66 % голосів[9]. Другий результат після Олександра Марченка здобув чинний на час виборів голова Київської обласної ради Микола Бабенко, висунутий партією «Блок Петра Порошенка», який отримав 20,60 % голосів[9][10].

Був головою підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Був учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи»[11]. У 2014 році був бійцем 72-ї бригади[12]. 10 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій системою «Смерч» був поранений під Красним Лучем[13].

У травні 2015 року журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала випадково натрапив на Олександра Марченка у зоні АТО. Депутат працював на екскаваторі, облаштовуючи на передовій укріпрайон[13].

Політичні погляди

Виступав за[14]:

  • скасування депутатської, суддівської та президентської недоторканності щодо кримінальних і економічних злочинів;
  • скорочення та перебудову правоохоронних органів за грузинським зразком;
  • спрощення податкової та дозвільної систем, зменшення бюрократії;
  • відродження українського виробництва;
  • встановлення візового режиму з Російською Федерацією та безвізового з Європейським Союзом.

Смерть

З 2014 року Олександр Марченко захищав Україну у складі 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Отримав позивний «Каменяр». 7 березня 2022 року стало відомо про загибель Олександра Марченка у бою з окупантами під час російського вторгнення в Україну в районі київської Пущі-Водиці. Про це повідомив голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок[15]. Згідно з повідомленнями, в цей день Олександр Марченко разом з іншими трьома бійцями прикривали відступ товаришів[16]. 3 квітня 2022 року похований у місті Біла Церква, на кладовищі «Сухий яр» на Алеї Героїв.

Вшанування пам'яті

  • 28 липня 2022 року у місті Біла Церква вулицю Чайковського перейменували на вулицю Олександра Марченка.
  • книга Миколи Дороша «Його позивний − „Каменяр“». — Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2023. — 104 с.[17]

Відзнаки та нагороди

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Депутати ВРУ-8

  1. ↑ Кандидати в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 90 — Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року  — ЦВК. Шаблон:Перевірено
  2. ↑ Злата Угрин. Члени ОВК № 90 в Київській області вносили на сервер ЦВК неправдиві дані  — Gazeta.ua, 01.11.2012.
  3. ↑ Мілан Лєліч. 90-ий округ: результат виборів визначають «спортивні журналісти» та сліпі судді // Український тиждень, 04.11.2012.
  4. ↑ Йов Йонний. Як засланий казачок вибори фальсифікував — 06.11.2012.
  5. ↑ Київщина: Суд ухвалив рішення щодо позову Олександра Марченка  — ОПОРА, 03.11.2012.
  6. ↑ ЦВК може ухвалити рішення про повторні вибори ще в чотирьох округах  — Корреспондент.net, 05.11.2012.
  7. ↑ UWC Observer Mission identifies falsified results on CEC web site and expresses grave concern over disregard for rule of law during the election count  — Ukrainian World Congress, 05.11.2012. Шаблон:Ref-en
  8. ↑ Марченко Олександр Олександрович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року  — ЦВК. Шаблон:Перевірено
  9. ↑ 9,0 9,1 Результати голосування на виборчих дільницях округу № 90 — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року  — ЦВК. Шаблон:Перевірено
  10. ↑ Бабенко Микола Вікторович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року  — ЦВК. Шаблон:Перевірено
  11. ↑ http://www.032.ua/article/936505

  12. ↑ 12,0 12,1 https://svoboda.org.ua/news/oleksandra-marchenka-vidznachyly-medallyu-za-oboronu-avdiyivky/260072/

  13. ↑ 13,0 13,1 https://antikor.com.ua/articles/43342-pid_chas_oblashtuvannja_opornogo_punktu_na_liniji_frontu_hurnalist_vipadkovo_natrapiv_na_nardepa

  14. ↑ Передвиборче інтерв'ю. Олександр Марченко // ПроБЦ, 22.10.2014.
  15. ↑ https://svoboda.org.ua/news/u-vijni-z-okupantom-zagynuv-narodnyj-deputat-viii-sklykannya-svobodivets-oleksandr-marchenko/269405/

  16. ↑ З'явилися подробиці загибелі колишнього нардепа у війні проти окупанта
  17. ↑ Знайомтеся: книга Миколи Дороша «Його позивний − «Каменяр»
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Марченко_Олександр_Олександрович&oldid=29276