Перегляд вихідного коду сторінки Михальський Тарас Романович

{{Військовик2
| ім'я                = Тарас Романович Михальський
| оригінал імені      =
| портрет             = Mykhalskyi-Taras-Romanovych.jpg
| ім'я при народженні =
| дата народження     = 26.9.1980
| місце народження    = м. [[Збараж]], [[Тернопільська область]], [[Україна]]
| дата смерті         = 19.10.2014
| місце смерті        = с. [[Сміле (Слов'яносербський район)|Сміле]], [[Слов'яносербський район]], [[Луганська область]], [[Україна]]
| причина смерті      =
| прізвисько          =
| країна              = {{UKR}}
| вид збройних сил    = {{fСВ ЗСУ}}
| рід військ          = {{InМЕХ Укр (2007)}}
| роки служби         =
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
| формування          = {{24 ОМБр ЗСУ|2}}
| командування        =
| битви               = [[Війна на сході України]]
* [[Бої за 32-й блокпост]]
| нагороди            = {{ряд2|{{Орден За мужність III ступеня}}}}
{{ряд2|{{Почесний громадянин Тернопільської області}}|{{Почесний громадянин Збаража}}}}
| університет         =
| signature           =
| інше                =
}}
{{Otherpersons|Михальський}}
'''Тара́с Рома́нович Миха́льський''' ([[26 вересня]] [[1980]], м. [[Збараж]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— [[19 жовтня]] [[2014]], с. [[Сміле (Слов'яносербський район)|Сміле]] [[Слов'яносербський район|Слов'яносербського району]] [[Луганська область|Луганської області]])&nbsp;— український військовик, оператор-навідник БМП [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]].

== Життєпис ==
Закінчив Збаразьку ЗОШ №&nbsp;3 зі «срібною» медаллю та з відзнакою юридичний факультет [[Західноукраїнський національний університет|ТНЕУ]].

Останні 5 років Тарас Михальський жив у [[Гайсин]]і на Вінниччині, де займався бізнесом. Був активним учасником подій на Майдані в Києві, в тому числі і 18—20 лютого. Влітку 2014 року добровольцем пішов служити у ЗСУ. 21 серпня прибув на полігон у [[Новояворівськ]]. Добровольцем пішов боронити Україну. З початку вересня виконував бойові завдання на блокпості біля [[Трьохізбенка|Трьохізбенки]] на [[Луганська область|Луганщині]].

За деякий час до того Володимир Голоднюк (батько [[Голоднюк Устим Володимирович|Устима Голоднюка]]) у Штабі національного спротиву в м. Збаражі екіпірував двох добровольців, які збирались на Схід. Один із них, боєць козацької статури&nbsp;— Тарас Михальський<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=cwS6uXoVVRs Headquarters of National Resistance / Штаб Національного Спротиву / Штаб Национального Сопротивления] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141201063110/http://www.youtube.com/watch?v=cwS6uXoVVRs |date=1 грудня 2014 }} // BABYLON'13, 1 вересня 2014</ref>.

Створити власну родину Тарас, на жаль, не встиг. Піклувався про племінників Олександра та Настю&nbsp;— дітей брата Івана.

Зі спогадів друга Романа Токарчука з Гайсина Вінницької області:<ref>Світлана Боднар. [http://narodne-slovo.te.ua/2015/02/03/vojina-tarasa-myhalskoho-v-svoji-obijmy-pryjnyala-ridna-zemlya/ Воїна Тараса Михальського в свої обійми прийняла рідна земля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150203225406/http://narodne-slovo.te.ua/2015/02/03/vojina-tarasa-myhalskoho-v-svoji-obijmy-pryjnyala-ridna-zemlya/ |date=3 лютого 2015 }} // Народне слово, 3 лютого 2015</ref>
{{Цитата|
: ''— Тарас був надійним і вірним другом, дуже доброю людиною, допомагав всім, нікому, хто до нього звертався, не відмовив. Найвищою цінністю була Батьківщина. За Україну він був готовий відати життя. Він був завзятим, справжнім патріотом України. Дуже любив козацьку добу, навіть замовив у художника величезну картину із зображенням козака з шаблюкою на коні, перечитав усі томи Дюма. Шість років він фанатично цікавився нумізматикою, зібрав унікальну колекцію монет, яку заповів передати племіннику і похреснику Олександру.''}}

'''''Воїни з 24-ї механізованої бригади'''''
<gallery mode="packed" heights="170">
|Другий зліва —командир Валентин Дихтяр («Монгол») , під деревом стоїть Тарас Михальський 
|Посередині — командир Валентин Дихтяр («Монгол»),
|Четвертий зліва — командир Валентин Дихтяр («Монгол») , крайній справа —Тарас Михальський
</gallery>
Загинув {{Дата|2014|10|19}} на «Бахмутській трасі» під час відбиття спроби прориву російських збройних формувань поблизу с.&nbsp;[[Сміле (Слов'яносербський район)|Сміле]], коли разом із іншими військовослужбовцями їхав виручати бійців 32-го блокпосту, оточеного сепаратистами. БМП-2, в якій був Тарас, йшла третьою нашій колоні&nbsp;— попереду були БТР і танк. Дорогою поблизу села Сміле сепаратисти почали обстрілювати колону. Знищили спочатку БТР і танк, а потім протитанкова ракета влучила в бойову машину, всередині якої був Тарас, водій-механік і ще один боєць.

Після бою тіло не вдалось вивезти. Сепаратисти не віддавали останків загиблих бійців, прикопали їх з наміром виміняти, але згодом віддали. 28 жовтня з табличкою на хресті «неопізнаний солдат номер 325» його було поховано разом з іншими невідомими загиблими бійцями на цвинтарі у [[Старобільськ]]у на Луганщині. У січні упізнаний серед похованих за експертизою ДНК. Тіло земляка-героя допомогла знайти збаражанка Олена Дрібніцова, яка з дитинства товаришувала з Тарасом.

Зустрічали Героя у Збаражі ввечері 31 січня, після чого труну з тілом перевезли в церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Поховали Тараса Михальського 2 лютого 2015 року поряд із могилою Героя України [[Голоднюк Устим Володимирович|Устима Голоднюка]]. Чин похорону здійснив архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький [[Нестор (Писик)|Нестор]] у співслужінні з настоятелем Свято-Троїцького духовного центру м. Тернополя отцем Анатолієм Зінкевичем, настоятелем церкви Успіння Пресвятої Богородиці отцем Романом Сливкою та кількома десятками священиків церков Збаража і Збаразького району.

<center><gallery widths="200" heights="150">
Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15028960.jpg|Панахида у Свято-Успенській церкві м. Збаража
Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15028999.jpg|Орден «За мужність» вручають батькові Тараса
Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15029073.jpg|Похоронна процесія біля Свято-Успенської церкви
Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15029174.jpg|Похоронна процесія на вул. Грушевського
Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15029299.jpg|Панахида на цвинтарі
Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15029346.jpg|Молоді збаражани з портретом Тараса
</gallery></center>

== Відзнаки ==
[[Файл:Mykhalskyi-Taras-pohoron-15029011.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Орден «За мужність» Тараса Михальського</center>]]
* [[Орден «За мужність»|Орден «За мужність» ІІІ ступеня]]&nbsp;— за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (посмертно)<ref>{{УПУ|838/2014|3 листопада 2014|Про відзначення державними нагородами України|link=http://www.president.gov.ua/documents/8382014-17955}}</ref>. Орден сина батькові вручив т.&nbsp;в.&nbsp;о. заступник обласного військового комісара Анатолій Єднак у Свято-Успенській церкві 2 лютого 2015 року.
* Орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України»&nbsp;— за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України<ref>''Ірина Сиско.'' [http://narodne-slovo.te.ua/2015/08/26/u-den-derzhavnoho-prapora-zbarazki-bijtsi-otrymaly-medali-ta-ordeny-vid-ukrajinskoho-narodu/ У День Державного Прапора збаразькі бійці отримали медалі та ордени від українського народу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150913201925/http://narodne-slovo.te.ua/2015/08/26/u-den-derzhavnoho-prapora-zbarazki-bijtsi-otrymaly-medali-ta-ordeny-vid-ukrajinskoho-narodu/ |date=13 вересня 2015 }} // Народне слово.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 26 серпня.<br/>''Наталія Тарнавська.'' [http://teren.in.ua/article/narodnymy_nahorodamy_u_zbarazhi_vshanuvaly_heroyiv_suchasnosti_foto Народними нагородами у Збаражі вшанували Героїв сучасності (фото)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305013938/http://teren.in.ua/article/narodnymy_nahorodamy_u_zbarazhi_vshanuvaly_heroyiv_suchasnosti_foto |date=5 березня 2016 }} // Терен.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 26 серпня.</ref>.
* Звання «Почесний громадянин міста Збаража»&nbsp;— за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, героїзм і самопожертву під час проведення антитерористичної операції на Сході України, який віддав своє життя в ім'я Вільної Незалежної України (посмертно, 29 квітня 2015 року, Збаразька міська рада)<ref>{{Cite web |url=http://www.zbarazh-rada.gov.ua/zbarazka-miska-rada-prysvojila-zahyblomu-na-luhanschyni-bijtsyu-tarasu-myhalskomu-zvannya-pochesnyj-hromadyanyn-mista-zbarazha-posmertno/ |title=Збаразька міська рада присвоїла загиблому на Луганщині бійцю Тарасу Михальському звання «Почесний Громадянин міста Збаража»(посмертно) // Офіційний сайт Збаразької міської ради, 30 квітня 2015 |accessdate=1 травня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304205410/http://www.zbarazh-rada.gov.ua/zbarazka-miska-rada-prysvojila-zahyblomu-na-luhanschyni-bijtsyu-tarasu-myhalskomu-zvannya-pochesnyj-hromadyanyn-mista-zbarazha-posmertno/ }}</ref>.
* [[Почесні громадяни Тернопільської області|почесний громадянин Тернопільської області]] (21 грудня 2022, посмертно)<ref>[https://ternopoliany.te.ua/zhittya/77103-ridni-otrymaiut-po-65-tysiach-10-viiskovykh-otrymaly-zvannia-pochesnyi-hromadianyn-ternopilskoi-oblasti Рідні матимуть по 65 тисяч: 10 військових отримали звання «Почесний громадянин Тернопільської області»] // Тернополяни.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 21 грудня.</ref>.

== Див. також ==
* [[Список тернопільців, які загинули під час АТО]]
* [[Список загиблих у боях за Бахмутку]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* [http://te.20minut.ua/kriza-v-ukrayini/ternopil-shina-vtratila-bijcya-tarasa-mihajl-s-kogho-10420832.html Рідні Тараса Михальського вірять, що він живий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141024010649/http://te.20minut.ua/kriza-v-ukrayini/ternopil-shina-vtratila-bijcya-tarasa-mihajl-s-kogho-10420832.html |date=24 жовтня 2014 }} // «20 хвилин Тернопіль», 23 жовтня 2014
* [http://zz.te.ua/34-richnyj-zbarazhanyn-zahynuv-u-zoni-ato-sche-try-misyatsi-tomu/ 34-річний збаражанин загинув у зоні АТО ще три місяці тому] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150210011939/http://zz.te.ua/34-richnyj-zbarazhanyn-zahynuv-u-zoni-ato-sche-try-misyatsi-tomu/ |date=10 лютого 2015 }} // За Збручем, 26 січня 2015
* Світлана Боднар. [https://web.archive.org/web/20150204043303/http://narodne-slovo.te.ua/2015/01/27/zbarazhanyn-taras-myhalskyj-popovnyv-lavy-nebesnoho-vijskaonovleno/ Збаражанин Тарас Михальський поповнив лави Небесного війська] // Народне слово, 27 січня 2015
* Світлана Боднар. [https://web.archive.org/web/20150203225406/http://narodne-slovo.te.ua/2015/02/03/vojina-tarasa-myhalskoho-v-svoji-obijmy-pryjnyala-ridna-zemlya/ Воїна Тараса Михальського в свої обійми прийняла рідна земля] // Народне слово, 3 лютого 2015

== Посилання ==
* {{External media||align=right
||video1={{YouTube|cwS6uXoVVRs|Headquarters of National Resistance / Штаб Національного Спротиву / Штаб Национального Сопротивления|logo=1}} // BABYLON'13, 1 вересня 2014
||video2={{YouTube|V_oiJUxRjrk|У Збаражі на Тернопільщині прощалися із загиблим земляком|logo=1}} // ТСН, 2 лютого 2015
||video3={{YouTube|x94TaF2uJMQ|Через більш як три місяці після загибелі, поховали бійця Тараса Михальського|logo=1}} // Телекомпанія TV-4, 2 лютого 2015
}}
{{Commonscat|Taras Mykhalskyi}}
* [http://7days-ua.com/news/u-tarasa-bulo-pidvyschene-pochuttya-spravedlyvosti-kazhut-zbarazhany-pro-zemlya/ «У Тараса було підвищене почуття справедливості»,&nbsp;— кажуть у Збаражі про земляка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150202215915/http://7days-ua.com/news/u-tarasa-bulo-pidvyschene-pochuttya-spravedlyvosti-kazhut-zbarazhany-pro-zemlya/ |date=2 лютого 2015 }} // 7 Днів-Україна, 2 лютого 2015
{{Учасники РУВ|загинув=так}}

[[Категорія:Уродженці Збаража]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Почесні громадяни Збаража]]
[[Категорія:Померли в Смілому]]
[[Категорія:Поховані у Збаражі]]
[[Категорія:Військовики Тернопільської області]]
[[Категорія:Випускники юридичного факультету Західноукраїнського національного університету]]