-
Назаркін В'ячеслав Миколайович
Назаркін В'ячеслав Миколайович | |
---|---|
Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Наза́ркін В'ячесла́в Микола́йович (Шаблон:Lang-ru; 2 листопада 1964, Борисов) — український військовик, генерал-лейтенант, перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
Заступник керівника АТО, т.в.о. начальника управління спецоперацій Генштабу Збройних сил України. Командувач ОК «Північ».
Життєпис
Закінчив Далекосхідне загальновійськове командне училище. У збройних силах з 5 серпня 1985 року. Служив у складі контингенту радянських військ НДР, згодом перебував на посаді командира роти КДБ СРСР Сибірського військового округу.
У 1998 р. закінчив Київську військову академію. 1998—1999 — командир 17-го полку НГУ. Після її розформування в 2000—2005 рр. очолював механізовану бригаду створену на базі залишків 6-ї дивізії НГУ[1].
У 2006—2007 рр. навчався в Академії Генерального штабу України. Від 2007 р. — заступник командувача 8-го АК.
Від 5 грудня 2013 року т.в.о. начальника управління спецоперацій Генштабу Збройних сил України.[2] Безпосередньо контролював окремі операції. Зокрема, зі слів Миколи Капіноса, перебував у складі з'єднання ЗСУ під час боїв за Савур-Могилу[3].
24 вересня 2014 р. генерал-майора В'ячеслава Назаркіна звільнено з посади начальника Управління сил спеціальних операцій Генерального Штабу ЗСУ.[4]
Від 5 лютого 2015 р. призначений на посаду першого заступника командувача військ оперативного командування «Захід»[5].
14 жовтня 2017 р. йому присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.[6]
Кримінальне провадження
Після публікації статті Анни Бабінець «Чорний список армії-2. Спецгенерал» у вересні 2014 р. військовою прокуратурою розпочато кримінальне провадження відносно В'ячеслава Назаркіна за частиною 3 статті 425 Кримінального Кодексу України: «Недбале ставлення до військової служби, яке заподіяло істотну шкоду».[7]
Критика
Агенція журналістських розслідувань «Слідство. Інфо» присвятила Назаркіну свій сюжет «Чорний список армії-2. Спецгенерал», який вийшов в ефір на Громадському телебаченні 27 серпня 2014 року. Серед тез даного розслідування можна виділити такі:
- «на своїй сторінці в „Одноклассниках“ пан Назаркін активно лайкає Антимайданівські публікації»
- «67% колективу відкрито не довіряють начальнику, а 75 % не вважають його професіоналом своєї справи.»
- «практично кожна спецоперація за участі Назаркіна закінчується катастрофою і смертями спецпризначенців.»
Журналістка Анна Бабінець зазначила[8]: Шаблон:Цитата
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (05.12.2017)[9]
- Орден Данила Галицького
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль Жукова
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Див. також
Примітки
Посилання
- ↑ БЦРБ
- ↑
http://www.hromadske.tv/politics/chornii-spisok-armiyi2-spetsgeneral/
- ↑
http://www.volynnews.com/news/vidsichagresoruukrayinayedina/boyi-za-savur-mohylu-/
- ↑
http://www.hromadske.tv/politics/spetsgenerala-nazarkina-zvilnili-a-vin-pishov-u-vi/
- ↑
http://ipress.ua/news/poltorak_pryznachyv_skandalnogo_generalmayora_nazarkina_na_novu_posadu_v_zsu__dokument_117451.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://www.hromadske.tv/society/spetsgeneral-pid-pidozroyu/
- ↑
http://uainfo.org/blognews/382785-u-generala-nazarkna-zastupnika-kervnika-ato-rdniy-brat-sluzhit-na-storon-dnr.html
- ↑ Шаблон:УПУ