Науменко Анатолій В'ячеславович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Науменко Анатолій В'ячеславович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Анато́лій В'ячесла́вович Нау́менко — генерал-лейтенант МВС України.

Життєпис

Протягом 1979—1981 років служив в лавах РА. В 1983—1985 роках — курсант Донецької спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР. 1992 року закінчив Українську академію внутрішніх справ.

Багато років працював на оперативній роботі в підрозділах карного розшуку. В 1997—1999 роках — начальник управління карного розшуку УМВС України в Луганській області.

1999—2001 роки — перший заступник начальника Управління — начальник кримінальної міліції Херсонщини.

Протягом 2001—2003 років — начальник УМВС України в Херсонській області.

З 2003 по 2005 рік очолював Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України. Залишив посаду після різкої критики Президентом Ющенком результатів роботи Департаменту: в Харківській, Київській, Херсонській областях і в Севастополі не було виявлено жодного каналу постачання наркотиків.

У 2005—2006 роках — помічник Міністра внутрішніх справ.

2006—2007 роки — начальник УМВС України в Миколаївській області.

2007 року очолював луганську обласну міліцію, з грудня 2007 по лютий 2009-го — миколаївську обласну міліцію.

2009—2010 роки — начальник ГУМВС України в Дніпропетровській області.

З 2011 року — начальник служби безпеки ЗАТ «Смарт-Холдинг» Вадима Новінського.[1]

29 березня 2014 р., після захоплення проросійськими мітінгувальниками будівлі ГУМВС у Луганську та примусової відставки голови управління Володимира Гуславського, сепаратистами було проголошено Науменка «народним головою» луганської обласної міліції.[2] Того же дня[3] міністр МВС України Аваков теж призначив Науменка на посаду начальника ГУМВС України у Луганській області, яку він займає станом на серпень 2015 року.

Нагороди

  • Орден «За заслуги» III ступеня (2007)[4]
  • Орден «За заслуги» II ступеня (2014)[5]
  • Орден Святого Великомученика Георгія Переможця УПЦ КП (2015)[6]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ