Наумов Вадим Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наумов Вадим Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Вади́м Олекса́ндрович Нау́мов — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 18 серпня 1992 року в м. Козятині Вінницької області.

13 років в дитинстві прожив в Росії.[1] Закінчив ЗОШ в Козятині, по тому — Бердичівський коледж промисловості, економіки та права, молодший спеціаліст. Грав на гітарі в козятинській рок-групі «AROS». Квітнем 2013 року призваний на строкову військову службу, проходив у лавах окремої бригади спеціального призначення «Барс» ВВ МВС.

Зимою 2013-2014-го брав участь в охороні громадського порядку у Києві — під час подій Революції Гідності. 1 грудня 2013 року стояв у кордоні Внутрішніх військ на Банковій, захищаючи будівлю Адміністрації президента.[2] Березнем 2014-го — як військовослужбовець Національної гвардії України, охороняв резиденцію екс-президента Януковича «Межигір'я».

Його термін служби продовжено — через оголошення часткової мобілізації. В червні-липні 2014-го брав участь у бойових діях на Донеччині, ніс службу на блокпосту під Слов'янськом. По поверненні до частини пройшов навчальні збори, подав рапорт з проханням знову направити його в район бойових дій.

Снайпер сформованої на базі спецпідрозділу «Барс» 1-ї бригади оперативного призначення. 1 вересня 2014-го був бій під час атаки проросійських сил на блокпост НГУ, 25 гвардійців охороняли міст у селі Василівка Старобешівського району, по тому зв'язок зник. Бойовики прибули на 3 легковиках і 2 автобусах з надписами «Діти». Один з вояків був заскочений та став заручником, тому гвардійці не могли почати вогонь, однак згодом вислизнув від бойовиків. Наумов, що займав пост на висоті, в ході бою був поранений.

Станом на 20 вересня знаходився у переліку зниклих безвісти. Терористи шантажували матір, Інну Сергіївну, що він в полоні, вимагаючи викуп[3].

Вдома лишилися бабуся та батьки, був єдиним сином у родині. 14 жовтня в запорізькому морзі знайшли його ремінь. Упізнаний за тестом ДНК в грудні 2014-го, з військовими почестями похований у Козятині.

Нагороди та вшанування

Пам'ятний знак на початку провулка ім. Вадима Наумова в Козятині

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015, посмертно).
  • його іменем названо провулок в Козятині
  • 2 червня 2017 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» (посмертно)[4]

Посилання

Джерела

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ https://www.5.ua/suspilstvo/vyris-v-rosii-pomer-za-ukrainu-istoriia-natshvardiitsia-shcho-tsinoiu-zhyttia-poperedyv-pidstupnyi-napad-voroha-153809.html
  2. ↑ http://memorybook.org.ua/17/naumov.htm

  3. ↑ "Сепары рассказывают страшные истории о восьми непобедимых украинцах"
  4. ↑ Рішення 16 сесії Козятинської міської ради 7 скликання № 665-VII від 2 червня 2017 «Про присвоєння звання „Почесний громадянин м. Козятин“»
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Наумов_Вадим_Олександрович&oldid=15260