Невський Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Олександрович Невський (прізвище при народженні — Куріцин[1]; 17 липня 1971, Москва) — російський та американський сценарист, режисер, продюсер, письменник, актор.

Скандально прославився в російському шоу-бізнесі завдяки неодноразовим претензіям на титул переможця конкурсу «Містер Всесвіт» за версією Шаблон:Нп5 та інші подібні титули, хоча не брав участі в якихось змаганнях NABBA. В Інтернеті відомий під іронічним призвіськом «російський Шварценеггер»[2].

Біографія

Невський повідомляє про себе, що почав займатися спортом у 1986 році — спочатку боксом і кікбоксингом, брав участь у семінарах Чака Норріса і Жан -Клода Ван Дамма, а пізніше займався й бодібілдінгом, за його ж словами, був призером чемпіонату Москви, нагороджений Асоціацією натурального бодібілдингу за боротьбу проти стероїдів і був суддею чемпіонату світу по натуральному бодібілдингу «Natural Olympia» (1999)[3]. Висловлювання Невського були оскаржені декількома функціонерами федерації бодібілдингу та провідними бодібілдерами Росії (зокрема — Сергієм Шелестовим), які заявили, що вони ніколи не чули про спортсмена з таким ім'ям[4].

У 25 років, за власним визнанням, змінив прізвище з Куріцин на Невський.

У 1998—1999 роках був автором і одним з провідних ведучих телевізійних програм «До 16 і старші», «Доброго ранку», «Партійна зона». У 2000 році дебютував у кіно у фільмі Ельдара Рязанова «Тихі вири», в якій зіграв епізодичну роль.

У вересні 1999 року переїхав з Москви до Лос-Анджелесу (штат Каліфорнія, США).

У 2002 році виконав епізодичну роль у бойовику Уолтера Хілла «Обговоренню не підлягає», а також знявся у трилері «Червоний змій».

У період з 2003 по 2008 роки спродюсував і зіграв ролі в 6 художніх фільмах, найвідоміші з яких «Московська жара» і «Форсаж да Вінчі».

Фільмографія

Рік Фільм Режисер Сценарист Продюсер Актор Роль Примітки
2000 Тихі вири Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так тілоохоронець Сергій Іванов
2002 Обговоренню не підлягає Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так в'язень в титрах не вказаний
2003 Червоний змій Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так Петер, напарник Альберта
2004 Московська спека Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Ні Шаблон:Так Влад Степанов
2005 Час змін Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так Шаблон:Так Олександр короткометражний фільм
2006 Подорож із Санта-Барбари в Москву Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так камео документальний фільм
2007 Форсаж да Вінчі Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так Шаблон:Так «Вовк»
Десь Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так російський журналіст
2010 Убивство у Вегасі Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так детектив Юрій Орлов
2014 Чорна троянда Шаблон:Так Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так майор Влад Казатов
2016 Розбирання в Манілі Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так Нік Пейтон
2017 Максимальний удар Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так Максим Кадурін
2021 Червоні пророцтва Ні Ні Так Так Пітер Морґан
2023

Напад на Ріо Браво

Шаблон:Ні Шаблон:Ні Шаблон:Так Шаблон:Так Іван Васильович Турчанинов

Критика

У відкритому листі «про Невському-Куріцину» в грудні 2010 року, підписаному низкою відомих культуристів і функціонерів (в числі яких Сергій Шелестов), стверджується, що Невський не має відношення до професійного культуризму і не брав участі ні в одному змаганні з культуризму, які проходили в Росії. Відповідно до підписантів листа, серед яких чемпіони Європи та світу, вони не чули ні про одне змагання, в якому брав би участь Олександр Невський, а всі його титули придумані ним самим. У листі стверджується, що атестація Невського в телепередачах як «радник Міністерства культури Російської Федерації по спорту» була перевірена референтом міністра культури на той період, Грішиной О. В., яка підтвердила, що такої посади в міністерстві не існує і така людина ніколи не працював ні в якості штатного співробітника, ні навіть в рамках громадської роботи. У тому ж листі пролунала низка негативних характеристик на його адресу[5]. Невський виступив з відповіддю на цей відкритий лист; в своїй відповіді він звинуватив авторів листа в «поливанні брудом», пов'язав лист зі своєю боротьбою проти стероїдів, стверджуючи, що деякі підписанти були позбавлені титулів через застосування ними заборонених препаратів, а ще один підписант написав книгу про схеми прийому подібних препаратів[6].

У лютому 2011 року було опубліковано лист ряду функціонерів і чемпіонів федерації WBBF-WFF, що проводила чемпіонат «Містер Всесвіт», на якому переміг Невський. У листі йдеться, що повернення Олександра Невського в спорт має стати вирішальним поштовхом для зміни сформованої жалюгідної ситуації навколо бодібілдингу: «саме Олександр всією своєю діяльністю — будь то перемога на змаганнях, нові книги, фільми, теле- і радіоефіри — показав, що можна створити гармонійне тіло за допомогою наполегливих тренувань і правильним харчуванням, а не ін'єкціями, що ставлять під загрозу здоров'я і в підсумку життя атлетів»[7].

Критика відеопродукції

Фільм «Вбивство у Вегасі», випущений Олександром Невським в 2010 році, отримав переважно негативні відгуки. На сайті Megacritic.ru фільм має оцінку в 20 балів з 100[8], рейтинг фільму на Internet Movie Database — 2,6 з 10, а глядацька оцінка на сайті КиноПоиск становить 1,2 зірки з 10. У фільмі відзначалися передбачуваність сюжету, низький рівень видовищності, слабка акторська гра і погана режисерська робота[9].

Фільм «Чорна троянда», випущений в 2014 році Олександром Невським, також піддався критиці. Фільм виявився провальним як за касовими зборами (менше $ 900 тисяч[10] при бюджеті $ 7 мільйонів[11]), так і за відгуками глядачів, критиків і блогерів. Більшість рецензентів відзначали низьку якість зйомки і спецефектів, вторинність і абсурдність сценарію, величезна кількість кліше з бойовиків 1980-1990-х років (аж до покадрового повторення сцен з фільмів «Кобра», «Червона спека» і ін.), А також вкрай низький рівень акторської гри Олександра Невського[12][13].

Фільм «Розбірки в Манілі», випущений в 2016 році, отримав виключно негативні оцінки від кінокритиків[14]. Відзначалися погана акторська гра майже всіх, за винятком Каспера Ван Діна, погана операторська робота, низькопробні спецефекти і комп'ютерна графіка, низька якість постановки бойових сцен, незважаючи на присутність у фільмі фахівців з бойових мистецтв. Про фільм писали: «Ні глибини, ні сюжету — просто нарізка з мало пов'язаних між собою подій» (КГ-портал[15]), «Шлак, в якому позоряться учасники бойовичка столітньої давності» (Алекс Екслер[16]), «Розпуста, знята за вихідні з вантажниками на другорядних ролях» (BadComedian[17]). Глядачі також негативно прийняли фільм — на сайті IMDb середній рейтинг склав 2,7 з 10, на сайті КиноПоиск — 2,6 з 10.

Критиками підкреслювалося схожість з бойовиками 1980-х років з точки зору підбору акторів і з технічною стороною зйомок. Ряд критиків дали розгромні оцінки фільму, порівнюючи його з такими картинами, як «Кімната» Томмі Вайс і «Квітка диявола» Катерини Гроховської[18].

Громадянська позиція

В 2022 році, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, висловив підтримку українському народу та виступив проти російської «спецоперації».[19][20]

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація