-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Павлюк Сергій Олегович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлюк Сергій Олегович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Оле́гович Павлю́к — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

До мобілізації у серпні 2014 року працював на кондитерській фабриці.

Військовий шлях

Кулеметник, Вінницький полк Нацгвардії. Служив поблизу траси «Бахмутка», у тому числі й на 32-му блокпосту. Брав участь у приблизно 20 боях; був поранений, лікувався у шпиталі, повернувся на передову.

Опанував снайперську гвинтівку і став одним з найкращий снайперів у взводі. Разом зі своїми бойовими побратимами тримав оборону на блокпостах Кримського, Бахмутки, Нижнього. Перебував у оточенні на 32-му блокпості, отримав важке поранення. Але після одужання знову поїхав на війну. Це було його остання ротація. За кілька днів його мали демобілізувати".[1]

Загинув 12 липня 2015-го у дорожньо-транспортній пригоді — на 156-му кілометрі автодороги «Київ — Харків» у межах міста Пирятин водій легковика Фольксваген спробував вклинитися у колону з 40 військових автомобілів. Більшість колони становили автомобілі КрАЗ. Колону супроводжував автомобіль Державтоінспекції. Відбулося зіткнення з автобусом «БАЗ» — у ньому вінницькі гвардійці поверталися із зони бойових дій. Автобус відкинуло, він вдарився у рефрижератор; удар прийшовся в те місце, де сидів Сергій.

Без Сергія залишилася дружина та 5-місячний син. Похований у Вінниці, Центральне міське кладовище, Алея Слави.

«Він був справнім товаришем, вірним другом пройшов із нами 32-й смертельний блок-пост, був поранений, одужав і повернувся на війну… За цю ротацію ми дали 24-й бої, справді воювали, не мали втрат, а загубили Сергія по дорозі додому», — згадує побратим Віталій Сторожук.[1]

Вшанування пам'яті

12 травня 2017 на території військової частини 3008 Національної гвардії України, що дислокується у місті Вінниця, урочисто відкрили меморіал військовослужбовцям цієї частини, які загинули під час військових дій на Сході України.[2]

Нагороди

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 20 серпня 2015 року — медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).


Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ