-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Паламар Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паламар Олександр Олександрович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Олекса́ндрович Палама́р (15 вересня 1991, Кельменці, Україна — пом. 8 серпня 2014, Сніжне, Україна) — молодший сержант 24-ї окремої Залізної механізованої бригади.[1][2]. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в смт Кельменці (Чернівецька область). Закінчив 9 класів кельменецької ЗОШ. Вступив до професійно-технічного училища; навчався на тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

Строкову службу в лавах ЗСУ у Яворові, був військовим зв'язківцем. Продовжив військову службу за контрактом. Командир відділення-командир машини радіоцентру польового вузла зв'язку штабного батальйону; 24-та окрема механізована бригада.

В зоні бойових дій від червня 2014-го. За даними Книги Пам'яті, загинув, виконуючи бойове завдання 8 серпня 2014 року в районі м. Сніжне, Донецька область[3].

Похований в смт. Кельменці 13 серпня з військовими почестями.

Без Олександра лишились мама Наталія Василівна й батько Олександр Паламарі та сестра Світлана.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 27
  • вшановується 8 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[4]

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub