-
Палас Микола Дмитрович
| Микола Палас Палас Микола Дмитрович | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Мико́ла Дми́трович Палас (Шаблон:Н 26 травня 1980, с. Дмитрівка Одеської області) — полковник Збройних сил України, учасник війни на сході України. Герой України.
Життєпис
Народився 26 травня 1980 року[1] у селі Дмитрівка Болградського району Одеської області[2], національність — гагауз, закінчив Одеський інститут сухопутних військ.
Російсько-українська війна
13 лютого 2014 року за планом бойової підготовки розвідувальний загін 25-ї окремої повітрянодесантної бригади під керівництвом підполковника Паласа відбув з пункту постійної дислокації на полігон «Ангарський» поблизу с. Перевального АР Крим для проведення табірного збору, який планувалось закінчити 2 березня 2014 року[1][3]. Після початку російського вторгнення до Криму в кінці лютого, рота виявилася заблокованою разом з військовослужбовцями 36-ї бригади берегової оборони. Коли російські десантники з'ясували, що, окрім морських піхотинців, частину охороняють і дніпропетровські десантники, висунули ультиматум: скласти зброю або чекати негайного штурму. Підполковник Микола Палас відповів російським загарбникам, що у військових достатньо вогневих засобів та для відбиття атаки: «Якщо наш подальший опір буде неможливим, то ми підірвемо техніку, себе і вас»; більше із пропозицією здатися не зверталися. Так звучить одна з версій.
Згідно іншої — невідомо, коли і як дніпропетровські десантники з'явилися в Перевальному. Однак існує ствердження, що вони прибули до Криму з повним боєкомплектом, готові до силового придушення «сепаратистів».
У 2018 році призначений командиром новосформованої 35-ї окремої бригади морської піхоти. До цього обіймав посаду заступника командира 25-ї окремої повітрянодесантної бригади[4].
У 2019 році «прокуратура» «Донецької Народної Республіки» порушила кримінальну справу проти Миколи Паласа за «Вчинення терористичного акту».
Сім'я
Одружений, виховує трьох дітей.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (18 травня 2023) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[5][6]
- Орден Богдана Хмельницького I ст. (24 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (21 травня 2021) — за особисту мужність, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня морської піхоти України[8]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (3 липня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9]
- Орден «За мужність» ІІІ ст. (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[10]
Примітки
Джерела
- Українські десантники зупинили російських військових, пригрозивши, що підірвуть себе і їх
- Спецназ вже прибув в Крим для арешту «сепаратистів»
- ↑ 1,0 1,1
http://www.dshv.mil.gov.ua/licari-ordena-bogdana-xmelnickogo
- ↑
http://www.na.mil.gov.ua/index.php/2018/12/07/brygada-majbutnogo/
- ↑
http://uanews.dp.ua/incident/2014/03/05/38130.html
- ↑
http://dumskaya.net/news/v-odesskoy-oblasti-formiruyut-vtoruyu-brigadu-mo-091550/
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ У День морської піхоти Президент України відвідав передові позиції українських захисників на Донеччині та вручив державні нагороди // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 травня 2023 р.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ