-
Петрів Ігор Олексійович
| Петрів Ігор Олексійович | |
|---|---|
 МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці І́гор Олексі́йович Пе́трів[1] (нар. 13 жовтня 1967, Лахденпох'я, СРСР — пом. 12 липня 2014, Маринівка, Україна) — український офіцер, майор Державної прикордонної служби України. Загинув в ході антитерористичної операції поблизу села Маринівка (Донецька область).
Життєпис
Ігор Петрів народився у містечку Лахденпох'я в Карелії. Після закінчення школи був викликаний для проходження строкової військової служби. Опісля залишився служити за контрактом і потрапив у 76-й гвардійський танковий полк 20-ї танкової дивізії Північної групи військ, що на той час дислокувався на території Польщі. У 1991 році полк було переведено з Польщі на Черкащину, а з 1 травня 1992 року передано в розпорядження Державного комітету у справах охорони державного кордону України, де Ігор Петрів і продовжив свою службу.
У 1994 році Ігор Петрів закінчив Інститут прикордонних військ України та повернувся до навчального центру в Оршанці у званні лейтенанта. Дослужився до звання майора. У оршанецькому навчальному центрі працював старшим викладачем групи спеціальної вогневої підготовки. У 2002 та 2011 роках був відзначений Адміністрацією ДПС України медалями «За бездоганну службу» II та І ступеня.
З перших днів війни на сході України у 2014 році перебував на передовій у складі мотоманеврової групи, до цього займався охороною кордону в районі Чонгару[2][3]. 12 липня 2014 року загинув у зоні проведення АТО під час повернення до прикордонного табору після транспортування тіла загиблого полковника Ігоря Момота[4]. Транспорт супроводу підірвався на міні поблизу села Маринівка. Поховано майора Петріва у селі Геронимівка, що на Черкащині. Після смерті у нього залишилася дружина та донька.
Вшанування пам'яті
У селі Руська Поляна на честь Ігоря Петріва назвали вулицю. Відтепер вона називається «Вулиця Майора Петріва»[5].
Відзнаки та нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (2014, посмертно)[6]
- Медаль «За бездоганну службу» I ступеня (2011)
- Медаль «За бездоганну службу» II ступеня (2002)
- Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (2014, посмертно)
- 17 листопада 2016 року — відзнака «Почесний громадянин міста Черкаси»[7]
Примітки
Посилання
- ↑ Зустрічається також варіант написання прізвища «Петрев».
- ↑
http://vikka.ua/news/38925-nashih-prikordonnikiv-u-chongari-goduyut-mistsevi-zhiteli.htm
- ↑
http://vikka.ua/news/52381-cherkaski-prikordonniki-vzhe-tri-misyatsi-yak-na-linii-vognyu.htm
- ↑
http://kropyva.ck.ua/content/na-skhod-zaginuv-prikordonnik-z-orshantsya
- ↑
http://fakty.ictv.ua/ua/index/view-media/id/67522/album/83
- ↑
http://www.president.gov.ua/documents/6192014-17491
- ↑ Завжди в строю: загиблі АТОвці стали почесними громадянами Черкас. — Zmi.ck.ua