-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Полегенько Дмитро Павлович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полегенько Дмитро Павлович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Па́влович Полеге́нько ( — Шаблон:ДС) — солдат 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1988 року в місті Чернігів. Закінчив 9 класів чернігівської ЗОШ, 2005 року — Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості. Працював складальником меблів у чернігівському будівельному гіпермаркеті «Вена».

Під час Революції гідності неодноразово був на Майдані; після анексії Криму записався добровольцем.

З квітня 2014-го — солдат, стрілець 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Загинув 18 серпня 2014-го в бою біля села Макарове Станично-Луганського району — під час обстрілу терористами з реактивної системи залпового вогню «Град» та самохідних артилерійських установок.

Був єдиною дитиною в сім'ї, 2013 року поховав батька.

Похований у Чернігові 21 серпня 2014 року, кладовище «Яцево».

Могила Полегенька Д. П. Кладовище Яцево

Без сина лишилася мама.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
  • У Чернігові, в загальноосвітній школі № 14 (вулиця Текстильників, 30), створено куточок слави Дмитра Полегенька.
  • 22 листопада 2016 року на будівлі загальноосвітньої школи № 14 міста Чернігова урочисто відкрили пам'ятну меморіальну дошку Дмитру Полегеньку та Вадиму Лободі
  • 20 квітня 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[1].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 11.
  • Вшановується 18 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • почесний нагрудний знак командира 13-ї ОМПБ (посмертно)[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub