Політковська Ганна Степанівна

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Га́нна Степа́нівна Політко́вська (до шлюбу Мазе́па, Шаблон:Дн, Нью-Йорк, США — Шаблон:Дс, Москва, РФ) — російська журналістка, військова кореспондентка та документалістка опозиційних поглядів українського походженняШаблон:Джерело. Її убивство розглядають як замовне, спрямоване проти свободи слова.

Життєпис

Народилася в сім'ї радянських дипломатів у Нью-Йорку, де батько працював у представництві Української РСРШаблон:Нема в джерелі при ООН.[1] За іншою версією народилася на Чернігівщині.[2] Батько Степан Мазепа родом із села Костобобрів Чернігівської області, мати — з Криму.

1980 року закінчила факультет журналістики МДУ.

У 1982—1993 роках працювала в газетах «Вісті», «Повітряний транспорт», у Творчому об'єднанні «Ескарт», видавництві «Паритет», оглядачкою газети «Мегаполіс-Експрес».

У 1994—1999 роках — оглядачка, редакторка відділу «Надзвичайних подій» «Загальної газети».

Із червня 1999 року — оглядачка «Нової газети». З липня 1999 року неодноразово виїжджала в зони бойових дій і табору біженців у Дагестані, а потім в Інгушетії й Чечні.

Авторка документальних книг «Подорож у пекло. Чеченський щоденник», «Друга чеченська».

Крім прямої професійної діяльності в грудні 1999 року організувала вивіз з-під бомбувань 89 мешканців грозненського будинку для літніх, які її стараннями були розселені на території Росії. Однак улітку 2000 року 22 особи були повернуті в Грозний, «щоб продемонструвати усьому світу, що життя в Грозному налагоджується». Люди опинилися без води, ліків, їжі й одягу. В серпні 2000 року з ініціативи Ганни Політковської «Новою газетою» проведена благодійна акція «Грозний. Будинок перестарілих». Зібрано 5,5 тонни вантажу й близько $5 000.

За словами її колег з «Нової газети», «у важких і небезпечних умовах роботи, пов'язаної з нескінченним подоланням перешкод, створюваних у роботі журналістам, в умовах інформаційної блокади вона завжди проявляла мужність і високий професіоналізм». Крім того, вона займалася правозахисною діяльністю: допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаних угруповань федеральних військ у Чечні.

Правозахисна діяльність

Крім журналістики, займалася правозахисною діяльністю, допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаного угруповання федеральних військ у Чечні. Різко критикувала чинну владу. У своїй книзі «Путінська Росія» писала:

Під «побиттям дітей» мала на увазі їх загибель під час бойових дій у Чечні.

У жовтні 2002 року брала участь у переговорах з терористами, що захопили в Москві мюзикл «Норд-Ост», носила заручникам воду. В вересні 2004 року під час захоплення заручників у бесланській школі її намагалися отруїти на борті літака на шляху в Беслан. Тоді заявила, що її «усунули з поля», щоб не дати їй здійснити її план урегулювання ситуації.

Вбивство

Убита в Москві 7 жовтня 2006 року, в день народження Володимира Путіна, в під'їзді власного будинку за адресою вул. Лісова, будинок 8/12. За даними правоохоронних органів, близько 16:15, коли Політковська входила в ліфт, «невідомий у темному одязі» спочатку з близької відстані тричі вистрілив у неї (двічі влучивши у груди і один раз — у плече), після чого зробив контрольний постріл в голову. Її тіло виявила сусідка о 17:10. Прибулі на місце події співробітники міліції знайшли в ліфті кинутий пістолет ПМ і чотири гільзи.

Увечері 7 жовтня перед будинком, де жила Політковська, зібралися родичі, друзі й колеги журналістки. Люди, багато з яких плакали, підходили до під'їзду й клали квіти — білі й червоні гвоздики. Біля входу в будинок стояли запалені свічки.

Правозахисниця Людмила Алексєєва упевнена, що причина вбивства Політковської — її професійна діяльність: «Вона викривала насильство й захищала жертв цього насильства». Депутат Державної думи Володимир Рижков заявив: «Вона займалася Бесланом, вона займалася „Норд-Остом“, вона займалася корупцією й Чечнею — тут і треба шукати мотиви»[3].

За півтори години до смерті розповіла в інтерв'ю «Кавказькому вузлу» про журналістське розслідування фактів вимагання в Чечні у зв'язку з масштабним будівництвом, розгорнутим останнім часом у республіці, і очікуваним висуванням Рамзана Кадирова у президенти Чеченської республіки[4]. Виписка з інтерв'ю:


8 жовтня у Москві в Новопушкінському сквері відбулася акція пам'яті Політковської. За твердженнями її організаторів — представників демократичних сил — в акції взяли участь близько 3 тисяч осіб, за даними правоохоронних органів, були присутні 2 500 осіб.

Убивство викликало різкий осуд світових лідерів, що закликають російську владу знайти й покарати вбивць. Із заявами виступили президент США Джордж Буш, британський прем'єр-міністр Тоні Блер, президент Франції Жак Ширак, офіційний представник Єврокомісії Йоханнес Лайтенбергер.

Жалобні мітинги й акції пам'яті Ганни Політковської відбулися в багатьох європейських столицях.

Інтернет-сайт «Нової газети», де працювала Політковська, висуває дві версії вбивства: помста чеченського прем'єр-міністра Рамзана Кадирова за те, що писала про нього раніше й продовжувала писати, або дії тих, хто хоче «повісити» це вбивство на самого Кадирова, щоб перешкодити йому одержати президентський пост. Ганна Політковська працювала над репортажем про чеченську війну, у якому, зокрема, розповідалося про катування й про методи політичної боротьби Кадирова-молодшого.

Нагороди

  • За серію репортажів із Чечні в січні 2000 року присуджена премія «Золоте перо Росії»,
  • Премія Союзу журналістів РФ «Добрий учинок — добре серце»,
  • Премія Союзу журналістів за матеріали по боротьбі з корупцією,
  • Диплом «Золотий гонг-2000» за серію матеріалів про Чечню.

Фоторепортаж з мітингу пам'яті

Шаблон:Панорама

Бібліографія

  • 2000 — Voyage en enfer. Journal de Tchetchénie Видавництво «Robert Laffont».
  • 2001 — A Dirty War: A Russian reporter in Chechnya [1] Видавництво «The Harvill Press».
  • 2002 — Вторая чеченская Видавництво «Захаров». ISBN 5-8159-0265-9. (текст російською )
  • 2002 — Чужая война, или Жизнь за шлагбаумом. Чечня Видавництво «Р. Валент».
  • 2003 — A Small Corner of Hell: Dispatches from Chechnya Издательство «University of Chicago Press».
  • 2007 — Путинская Россия. (текст російською) — вперше була видана у Великій Британії 2004 року.
  • 2007 — За что. Видавництво «Новая газета».

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Commons

Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ http://www.nrs.com/news/details/usa/101006_170152_18915.html

  2. ↑ http://sian-ua.info/index.php?module=pages&act=print_page&pid=590

  3. ↑ http://www.press-attache.ru/Article.aspx/news/2960

  4. ↑ http://kavkaz.memo.ru/newstext/news/id/1071680.html

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Політковська_Ганна_Степанівна&oldid=4430