-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Поліщук Володимир Сергійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліщук Володимир Сергійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Поліщук Володимир Сергійович (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився Володимир Поліщук 12 червня 1985 року у селі Мочалки Турійського району. Закінчив Локачинську філію Оваднівського професійного ліцею. Призваний до Збройних сил по мобілізації з початком російської збройній агресії, служив радіотелефоністом у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у боях на Донбасі. 5 серпня (за іншими даними від 7 до 10 серпня) 2014 року Володимир Поліщук загинув в бою за стратегічну висоту Савур-Могила. Рідним не повідомили про загибель воїна, 17 серпня 2014 року родичі самостійно розшукали тіло полеглого бійця у морзі міста Харків.[1]

Удома у загиблого героя залишились батьки та сестра; тітка Ірина Володимирівна Савчук.

Похований Володимир Поліщук на кладовищі у рідному селі Мочалки.

Нагороди та вшанування

  • 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 5, місце 21.
  • в листопаді 2017 року при вході до Локачинської філії Оваднівського професійного ліцею встановили меморіальну дошку загиблим воякам — серед них і Володимир Овадний.[2]
  • вшановується на церемонії вшанування військовослужбовців ЗСУ, котрі загинули цього дня в різні роки війни на Українському Сході.

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub