-
Поліщук Вікторія Олегівна
Вікторія Поліщук Поліщук Вікторія Олегівна | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Вікторія Олегівна Поліщук — українська військовичка, старший солдат Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни. Загинула під час російського вторгнення в Україну в 2022 році. Лицарка Ордену «За мужність» III ступеня.
Життєпис
Вікторія Поліщук народилася 2000 року в селі Збаражі Козятинського району (з 2020 року — Самгородоцької сільської територіальної громади Хмільницького району) на Вінничині. Після закінчення дев'яти класів загальноосвітньої школи в селі Вівсяники вступила на навчання до Вінницького технічного коледжу, де освоювала ІТ-технології. Далі планувала вивчати комп'ютерну інженерію в одному з вишів, успішно склала ЗНО та вступила до Хмельницького технічного університету. Навчалася за тією ж самою спеціальністю, що й у коледжі.
Вікторія мріяла служити в Житомирі в десантно-штурмових військах, куди і призвалася восени 2019 року. У 2020 році підписала контракт із ЗСУ. Після успішного проходження навчання у школі снайперів несла військову службу в 132-му окремому розвідувальному батальйоні десантно-штурмових військ ЗСУ. Одну ротацію брала участь у війні на сході України.
Вікторія Поліщук була одною з учасниць військового параду на честь 30-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2021 року. Вона крокувала столичним Хрещатиком у складі парадних розрахунків десантно-штурмових військ ЗСУ. Незадовго до війни дівчина стала героїнею одного з випусків програми «Vоїн — це я», що виходить на військовому телебаченні. Вона поділилася із телеглядачами секретами роботи в сучасних умовах війни та специфікою знищення ворожих снайперських груп.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебувала на передовій.
Обставини загибелі
Загинула в одному із сіл на Житомирщині 21 березня 2022 року в результаті обстрілу ворожими «Градами» з території Білорусі.
Чин прощання із загиблою проходив 23 березня у рідному селі. У церкві Успіння Пресвятої Богородиці у селі Збараж священики ПЦУ провели панахиду[1][2][3][4][5][6].
Родина
У загиблої залишилися мати Наталія.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7]
Примітки
Джерела
- ↑
https://cripo.com.ua/news/war/na-vinnichchini-poproshhalisya-iz-21-richnoyu-zahisnitseyu-viktoriyeyu-polishhuk-yaka-zaginula-v-boyu-proti-rosijskih-okupantiv/
- ↑
https://fakty.ua/398870-ona-s-detstva-grezila-armiej-na-zhitomircshine-pogibla-21-letnyaya-voennaya
- ↑
https://vn.20minut.ua/lyudi/na-viyni-zaginula-21-richna-viktoriya-polischuk-z-vinnichchini-11545043.html
- ↑
https://war.obozrevatel.com/ukr/vse-zhittya-mriyala-stati-vijskovoyu-u-boyah-za-ukrainu-zaginula-21-richna-desantnitsya-foto.htm
- ↑
https://1.zt.ua/news/vijna/yiyi-mriya-buty-desatnyczeyu-na-zhytomyrshhyni-zagynula-vijskova.html
- ↑
https://www.vinnitsa.info/news/na-vinnychchyni-poproshchalysya-iz-21-richnoyu-zakhysnytseyu-viktoriyeyu-polishchuk-yaka-zahynula-v-boyu-proty-rosiys-kykh-okupantiv.html
- ↑
https://armyinform.com.ua/2022/05/21/ukazom-prezydenta-derzhavnymy-nagorodamy-vidznacheni-210-vijskovosluzhbovcziv-zs-ukrayiny-48-z-nyh-posmertno/