-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Попик Віктор Петрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попик Віктор Петрович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Ві́ктор Петро́вич По́пик ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Народився в Городку, до 1988 року навчався у городецькій ЗОШ № 1. Одружився, з Оксаною проживали на Закарпатті. В 2000-х роках оселилися у Лісоводах, виховували донечку Іринку. Віктор допомагав облаштувати оселі, робота його була високоякісною.

У серпні 2014-го мобілізований, старший навідник, військовик 13-го батальйону «Чернігів-1».

Загинув 17 лютого 2015-го у боях за Дебальцеве від пострілу снайпера. Побратими оповіли, що не змогли під час відходу забрати його тіло з території, яку контролюють терористи.

Побратим упізнав тіло Віктора в дніпропетровському морзі. Похований у селі Лісоводи 7 березня 2015-го, у останню дорогу люди проводжали стоячи зі свічками, на колінах.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • в Городоцькій ЗОШ, у якій навчався Віктор, відкрито меморіальну дошку його честі

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub