Припинення вогню в період російського вторгнення в Україну (2022)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Під час російського вторгнення в Україну було організовано гуманітарні коридори, призначені для евакуації населення України. Обговорення припинення вогню та забезпечення гуманітарних коридорів на переговорах Росії та України розпочалося першого дня переговорів.[1]

Забезпечення гуманітарних коридорів

3 березня

У другому раунді переговорів сторони конфлікту домовилися про реалізацію гуманітарних коридорів, а також можливе припинення вогню цих коридорів на період евакуації. Михайло Подоляк заявив, що «сторони досягли розуміння про спільне забезпечення гуманітарних коридорів для евакуації мирного цивільного населення, а також для доставки медикаментів та продуктів харчування».[2][3]

5 березня

Припинення вогню було оголошено у двох містах України, Маріуполі та Волновасі, з 11:00 до 16:00. Евакуацію було тимчасово припинено Україною. Тимошенко Кирило заявив, що російська сторона конфлікту не дотрималася обіцянок про припинення стрілянини, проте переговори про організацію безпечних гуманітарних коридорів продовжуються.[4][5]

6 березня

Президент Туреччини Ердоган Таїп попросив президента Росії Володимира Путіна забезпечити припинення вогню та організувати гуманітарні коридори.[6][7]

Міжвідомчий координаційний штаб з гуманітарного реагування на Україні, створений у РФ, повідомив, що Збройні сили РФ оголошують режим тиші і з 10-ї ранку відкривають гуманітарні коридори з чотирьох міст в Україні — Києва, Харкова, Сум та Маріуполя. За даними штабу маршрути коридорів: Київ, Гостомель, Раківка, Соснівка, Іванків, Оране, Чорнобиль, Гдень (Білорусія), Гомель із подальшою доставкою авіаційним транспортом до Російської Федерації. З Маріуполя вихід двома маршрутами. Перший маршрут - Маріуполь, Новоазовськ, Таганрог, Ростов-на-Дону, далі авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом до обраних пунктів призначення або пунктів тимчасового розміщення. Другий маршрут - Маріуполь, Портовське, Мангуш, в обхід Микільське, Республіка, Розівка, Більмак, Пологи, Горіхів, Запоріжжя. З Харкова — Харків, Нехотіївка, Білгород, далі авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом до обраних пунктів призначення або пунктів тимчасового розміщення. Із Сум: перший маршрут — Суми, Суджа, Білгород, далі авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом до обраних пунктів призначення або пунктів тимчасового розміщення. Другий маршрут – Суми, Голубівка, Ромни, Лохвиця, Лубни, Полтава. Російська сторона заявила, що повідомила профільні структури ООН, ОБСЄ та Міжнародного комітету Червоного Хреста про відкриття гуманітарних коридорів.[8]

7 березня

Міністр з питань реінтеграції непідконтрольних територій Ірина Верещук заявила, що відкриття гуманітарних коридорів відповідно до пропозиції Росії є неприйнятним для української сторони. Згідно з зверненням міністра, евакуація жителів має проводитись виключно в українські міста. Зокрема, з Бучі — до Києва з наступним виїздом залізничним сполученням до Львова, Ужгорода, Івано-Франківська. З Маріуполя — у Запоріжжі, з Волновахи — до Покровська, із Сум — до Полтави, з Ізюму — до Лозової, з Балаклії — до Первомайського, з Харкова — до залізничного сполучення до Львова, Ужгорода, Івано-Франківська.[8]

Режим припинення вогню було введено з 10:00 для евакуації українців через гуманітарні коридори у Києві, Маріуполі, Сумах та Харкові. Гуманітарні коридори проходять через кілька населених пунктів, наприкінці яких евакуація проходить транспортним засобом.[9] ЗМІ зазначали, що часто мирним жителям доводиться перетинати райони, що сильно постраждали від обстрілів, або пробиратися через мости, підірвані задля запобігання просуванню російських військ.[10]

Див. також

Примітки

Шаблон:Російське вторгнення в Україну (2022)