Присіч Валентин Романович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Присіч Валентин Романович
Шаблон:Wikidata/p373

Валентин Романович Присіч (позивний Валєт 11 серпня, 1994, м.Вінниця - 17 вересня 2022 с.Олександрівка, Лиманський р-н, Донецька обл, Україна) - учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 11 серпня 1994 року на Хуторі Шевченка м. Вінниця Український доброволець, бойовий медик, солдат 95 ДШБ, Збройних Сил України.

Був однією дитиною в сім'ї. З 2001 по 2011 роки навчався в Вінницькій ЗСШ № 30. З дитинства був допитливою та кмітливою дитиною.

В школі захоплювався історією, географією, зарубіжною літературою, українською та іноземними мовами.

Саме тому, в 2012 році вступив у ЛНУ ім. І.Франка на німецьку філологію.

В 2014 та 2015 роках проходив практику в Німеччині.

В 2013 році паралельно почав навчання на заочній формі в ЛНУ ім. І.Франка на факультеті журналістики.

З 2011 по 2022 роки проживав, навчався та працював у Львові.

Працював у торгівлі з німецькомовними країнами.

Проходив курси ІТ. Прагнув стати бізнес аналітиком.

Був неодруженим.

В Вінниці залишились батьки - Роман та Світлана Присіч.

Захоплення

З дитинства захоплювався футболом. Грав в аматорських вінницьких командах з друзями. Також був фаном Вінницької "Ниви".

«Загинув хлопчина з Вінницьких фанів! Валентин Присіч! Він раніше на Секторі в складі Greenadiers був! Із Old School Вінницького двіжу!... Герої не вмирають! (Вічна пам'ять… Не забудемо й не пробачимо». - так написали про нього у Вінницькому інтернет виданні.[1]

Цікавився також історією стародавнього світу, розвитком племен, народів, цивілізацій.

Був поціновувачем рок-музики, зокрема української. Відвідував рок-фести, в Україні та за її межами.

"Війна вгризається у різні сфери, у різні компанії. Сьогодні дізналися про загибель нашого фана, бойового медика десантно-штурмової бригади, Валентина Присіча.

Дякуємо за концерти і за твою роботу, братику! Легкого польоту!" - така публікація з'явилась на офіційній сторінці гурту "Бетон".[2]

Участь у війні з РФ

З перших днів повномасштабного вторгнення Валентин був волонтером. Брав участь у гакерських атаках на ворожі сайти. Допомагав у зборах коштів та організації військових передач для 80 ДШБ.

На початку травня 2022 року пішов самостійно до військкомату та записався в ряди добровольців. Далі проходив навчання на бойового медика в 205 Навчальному центрі тактичної медицини.

15.05.22 року склав присягу на вірність Українському народу. У червні 2022 року за особистим проханням записався до 95 ДШБ, де зайняв посаду бойового медика.

Брав участь в операціях поблизу Довгенького, Ізюмська контроперація, операція - звільнення Лиману.

Під артилерійськими та мінометними обстрілами, під кулями та танками, він не боявся рятувати життя своїм побратимам. Адже Валентин сам любив життя, і хотів, щоб наша Україна була вільною та незалежною.

Героїчна загибель

17.09.2022 року близько 7 ранку Валентин востаннє вийшов на зв'язок із рідними та друзями. Близько 10 ранку під час операції з деокупації Лиманського району Донецької області, "Валєт" потрапив у засідку зі ще двома своїми побратимами. Надаючи допомогу від поранень побратимам під час обстрілів, був убитий ворожим снайпером.

Чин похорону з військовими почестями відбувся 25.09.2022 р. в м. Вінниця в храмі Покрови пресвятої Богородиці

Похований воїн на кладовищі в селищі Пирогово, біля Вінниці.

Був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Посилання

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ