Самофал Денис Вікторович

Денис Самофал; Денис Вікторович Самофал
	ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Денис Вікторович Самофал (позивний «Таліб»; 7 травня 2001, Донецька область — 15 жовтня 2022, у районі с. Нова Кам'янка, Херсонська область) — український військовослужбовець, лейтенант 128 ОГШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно). У військового залишилася родина тітка Долгопола Маргарита Володимірівна, чоловік тітки Долгополий Евген Олексійович, бабуся Скороход Ірина Василівна, та двоюрідні сестри Долгопола Даяна Евгенівна, Долгопола Діана Евгенівна та маленький братик та похресник Долгополий Тігран Евгенович.

Життєпис

Родом із Донеччини.

Після закінчення навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного направлений до Збройних сил України. Учасник ООС.

Під час широкомасштабного російського вторгнення служив у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, командир взводу. Загинув 15 жовтня 2022 року в районі с. Нова Кам'янка на Херсонщині.

Похований в смт Шевченко на Донеччині.

звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[1];
орден Богдана Хмельницького III ступеня (20 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].