-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сорока Іван Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорока Іван Іванович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Іва́нович Соро́ка (, с. Дібрівне, Городнянський район, Чернігівська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Новогригорівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1985 року в селі Дібрівне на Чернігівщині. З 1992 по 2002 навчався у Дібрівненській середній школі. 2003 року закінчив Чернігівське ПТУ № 1, де здобув спеціальність електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Працював електромонтером в термічному цеху ЗАЗ у м. Чернігові. Цього ж 2003 був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Внутрішніх військах МВС в місті Кривий Ріг. Після служби повернувся на роботу до Чернігова. Певний період працював у Городні в «Укртелекомі», у Києві на будівництві. Останні роки жив у селі Дібрівне, ростив сад, тримав теплиці, доглядав за пасікою. Також власноруч на замовлення робив дерев'яні двері, вікна та інші речі.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у вересні 2014 добровольцем пішов до військкомату, призваний за частковою мобілізацією.

Старший солдат, старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» 1-ї окремої танкової бригади, в/ч польова пошта В3137. На фронті, окрім виконання бойових завдань, у вільний час займався спортом та облаштуванням побуту у своєму підрозділі.

30 квітня 2015-го, під час розвідки в районі села Старогнатівка Волноваського району, військовики батальйону підірвалися на протипіхотній міні з «розтяжкою» поблизу села Новогригорівка, що входить до Старогнатівської сільської ради. Внаслідок вибуху від осколкових поранень загинули двоє бійців — старший солдат Іван Сорока і солдат Сергій Бадуненко[1]. Наступного дня Іван мав би відмічати своє 30-річчя.

Похований 4 травня на кладовищі рідного села Дібрівне. Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • В центрі с. Дібрівне встановлено пам'ятний знак на честь Івана Сороки[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. 41-й втратив двох бійців // «Наше слово», 2 травня 2015
  2. Шаблон:УПУ
  3. Вшанування загиблих героїв­ — воїнів АТО Чернігівщини // Сергїй Цибенко. Прилуки CITY, 25 квітня 2016